Голодомор — геноцид

Свій вердикт щодо питання про Голодомор в Україні винесе завтра Парламентська асамблея Ради Європи — учасникам весняної сесії організації буде представлено доповідь і проект резолюції «Про масовий голод на початку 30-х років минулого століття на території колишнього СРСР». Із доповідями виступатимуть від комітету з політичних питань президент ПАРЄ Мевлют Чавушоглу (Туреччина) і від комітету з юридичних питань і прав людини Пол Роуен (Велика Британія). Ці доповіді підготовлені за результатами поїздок доповідачів в Україну, Росію, Білорусь і Казахстан. Цікаво, що Чавушоглу і Роуен не мають єдиної думки щодо питання Голодомору. Так, Мевлют Чавушоглу в своїй доповіді й підготованому проекті резолюції пропонує розглядати загибель мільйонів людей в Україні, Білорусі, Казахстані, Росії, Молдові на початку 1930-х років як «Великий Голод (Голодомор) у колишньому СРСР». Він також згадує, що Україна потерпіла найбільше і що найбільш уражене в ній було селянство. Натомість Пол Роуен у своїй співдоповіді наполягає, що Голодомор в Україні треба розглядати окремо. Він, зокрема, пропонує вже в назві резолюції згадати «Голодомор в Україні й Великий голод у Казахстані та інших регіонах колишнього Радянського Союзу», а в тексті вказати, що особливо потерпіло селянство не тільки в Україні, а й на тих територіях Північного Кавказу, де більшість населення становили українці. Відтак Пол Роуен пропонує замінити констатацію, що Голодомор визнається як геноцид за українським законодавством на заклик: Голодомор має бути визнаний як геноцид.

КОМЕНТАР

Ольга ГЕРАСИМ’ЮК, народний депутат України, член парламентської делегації України в ПАРЄ:

— Я сподіваюся, що наша резолюція (та, яку ми маємо зараз, яка враховує всі українські пропозиції) буде ухвалена. Два роки тому нам вдалося ініціювати розгляд цього питання у Парламентській асамблеї Ради Європи, коли ми подали документи про необхідність засудження злочину Голодомору в Україні. Таким чином, ми розбили стіну мовчання. Коли ухвалювалася знаменита доповідь про засудження злочинів тоталітаризму, тоді й одним рядком ніхто не зміг внести питання про Голодомор, тому що ця тема була табу. А два роки тому, коли ми внесли цю пропозицію, розгорівся великий скандал. Наші противники з Росії докладають величезних пропагандистських зусиль, щоб розмити цю тему, щоб засудити наші спроби як націоналістичні, як спроби розділити жертв на перший, другий і третій сорти. Втім, вони були змушені подати зустрічну пропозицію того законопроекту, який засуджував би вбивства голодом людей і на території України, і в Росії, і в Казахстані. Але добре, що нарешті почалася дискусія, адже раніше цей злочин замовчувався категорично. Таким чином, ми на сьогодні маємо доповідь, у якій є окрема глава про те, що сталося в Україні. У назві є слово «Голодомор», яке стало відомим європейцям як конкретний злочин тоталітарного режиму. Резолюція враховує нашу настійливу вимогу відкрити всі архіви, зробити доступ до них іноземних спостерігачів та експертів, припинити політизацію цього питання, припинити тиск на дослідників, який відбувається останнім часом. Так само в резолюції є визначення особливості того, що сталося в Україні: заборона в’їзду та виїзду на певні території голодуючих селян, те, що називається «чорними дошками». Ми до цієї резолюції внесли тези, які визнані європейцями, що однозначно засуджують Голодомор як злочин проти української нації та людяності. Слідом за міжнародними документами, які вже були прийняті іншими організаціями, резолюція засуджує цей злочин як злочин тоталітарного комуністичного режиму. У доповіді, й так само у резолюції, відзначено, як потрібно ставитися до розкриття таких злочинів для їхнього попередження у майбутньому. Ті зусилля, яких ми доклали, щоб розкрити таємницю, у нашій резолюції поставлено за великий приклад іншим державам.