Губернаторська «чистка»
Від учорашнього розширеного засідання Кабінету Міністрів чекали гучних відставок — але, очевидно, руки не дійшли. На думку експертів, найiмовiрнiші кандидати на вибуття — губернатори Кіровоградської (Едуард Зейналов, колишній діловий партнер Олександра Третьякова), Чернігівської (Владислав Атрошенко, близький до Петра Порошенка) і Чернівецької (Микола Ткач, поставлений на область Олександром Зінченком) областей. Але поки що питання залишається відкритим.
Близькість «судного дня» для губернаторів анонсувалася ще на початку жовтня. Президент Віктор Ющенко на прес-конференції у Львові пообіцяв звільняти голів обласних державних адміністрацій, які займаються політикою, а не економікою. «Глава облдержадміністрації займатиметься економікою та соціальними питаннями. Якщо буде займатися побудовою партії, він має бути звільнений», — сказав Ющенко.
Перше прізвище прозвучало минулої суботи: голову Вінницької ОДА Олександра Домбровського нібито збиралися як цінного працiвника перевести працювати до столиці. Але від «підвищення» свого шефа врятували майже два десятки вінницьких ходоків, які у понеділок примчали до столиці на зустріч з Олегом Рибачуком і Романом Безсмертним. А у неділю Гарант заявив, що список кандидатів у «відставники» вже готовий, і його оприлюднять з дня на день. При цьому Ющенко попросив не сприймати чистку губернаторських лав як кампанію: «Ніякої кампанії не буде. Ми хочемо через ці кроки істинно посилити систему виконавчої влади, додати туди нових державних службовців, які, на нашу думку, на цьому етапі вже можуть працювати більш ефективно». «Жнива» розпочалися у вівторок: з губернаторськими кріслами розпрощалися Юрій Артеменко, який очолював Запорізький край, та луганський губернатор Олексій Данилов. Артеменка називали людиною Порошенка, хоча в області він примудрився, за деякими даними, зіпсувати стосунки з усіма. Данилов свого часу був заступником Михайла Бродського в партії «Яблуко». Останній не втратив нагоди виступити з цього приводу із заявою. «Рішення Ющенка ніяким чином не стосується результатів роботи Олексія Данилова як керівника області. Адже, за даними Держкомстату, Луганщина в поточному році продемонструвала одні з найкращих економічних показників серед усіх регіонів. Тому указ про звільнення — це розправа над Даниловим за те, що його призначення свого часу ініціювала Тимошенко...», — вважає Бродський.
Водночас влада підкреслює, що оцінила заслуги своїх ставлеників. За словами прес-секретаря Президента Ірини Геращенко, напередодні з Артеменком і Даниловим було проведено бесіду в Кабінеті Міністрів і Секретаріаті Президента. «З ними узгоджено те, що вони переходять на іншу роботу у виконавчій владі. Їм подякували за зроблену роботу», — повідомила вона. Правда, О. Данилов ці слова Геращенко спростував, заявивши, що про своє звільнення дізнався з iнтернету. Має бути відкрита дискусія, і якщо я не відповідаю цій посаді — немає питань, я сам напишу заяву», — заявив О. Данилов у ефірі «5 каналу» у вівторок увечері.
Можливо, тому на вчорашньому засіданні Кабміну його голова Юрій Єхануров видав таку фразу: «Я хотів би, щоб було розуміння, що з кожним звільненим керівником велася окрема розмова перед його звільненням… заяви деяких посадових осіб та їх коментарі є брехнею». Прем'єр також закликав керівників на місцях звикнути до думки про те, що вони — представники влади, а не опозиція.
Примітно, що в даній ситуації йдеться мовби не про звільнення, а про «перехід на іншу роботу», без «побиття горщиків» і гучних політичних заяв. Водночас практично всі експерти пов'язують ротацію в лавах губернаторів із майбутніми виборами, зокрема з прагненням влади посилити свої позиції у складних для неї регіонах. Політолог Віктор Небоженко в коментарі «Дню» висловив думку, що головною причиною звільнення губернаторів є не економічна складова, а їхня «політична неблагонадійність». «Економічна складова виникає лише в одній ситуації, коли в країні є чітка економічна стратегія і, згідно з критеріями реалізації цієї стратегії, призначають або звільняють чиновників. Все. Це дуже прозоро. А оскільки Кабміни змінюються, ми не знаємо якоїсь скоординованої стратегії ні щодо бюджету, ні щодо регіонів, ні стосовно інвестицій. Окремі побажання — це не стратегія. Тому будь-якого чиновника, і міністра, і прокурора, і губернатора можна зняти з будь- якого приводу. Але зараз це чистої води політика. Може, це ще не суто виборча кампанія, але те, що ставиться питання про лояльність, про близькість до Президента, про здатність губернатора працювати з оточенням Президента, його апаратом, — це очевидно, саме ці критерії найголовніші». Тепер залишається лише чекати, хто прийде на зміну відставникам. Знайти одночасно і професійних і лояльних людей, як показує життя, не так уже й просто.
