Ігор ЮШКО: Передвиборних фінансових привілеїв не буде

— Ви зовсім недавно були депутатом Верховної Ради і брали участь у бюджетному процесі. Сьогодні — ви міністр фінансів і маєте виконувати затверджений бюджет, в якому закладений дефіцит. Чи змінилося ваше ставлення до цього документу? Наскільки реальним є його виконання?

— Маю відзначити, що обсяг інформації в Кабінеті Міністрів набагато більший, ніж у депутатів. Я працював в парламентському Комітеті з питань фінансової і банківської справи, а не в бюджетному. Відповідно я фахово займався питаннями податкової системи, фінансових ринків та іншими, які є не менш важливою складовою роботи Міністерства фінансів, ніж бюджет. Скажу відверто, той час (трохи більше ніж місяць), який я працюю на посаді міністра фінансів, — недостатній для того, щоб зрозуміти з усією глибиною такий документ, яким є бюджет. Остаточних висновків щодо виконання бюджету я не зробив навіть для себе. Остаточні висновки можно буде зробити десь у середині року. Це той реальний термін, коли з усією відповідальністю можна буде сказати, що таке бюджет 2002 року, які він має переваги, недоліки тощо.

— Разом із тим, певні висновки, скажімо за минулий місяць, вже є?

— Є. Але відразу наголошую, що ми маємо тільки попередні дані. Відзначу також — ми не повинні забувати, що практично два тижні в січні країна відпочивала. Взагалі, січень — згідно зі статистичними матеріалами за минулі роки, — завжди був специфічним місяцем. Враховуючи це, я можу сказати, що доходи загального фонду державного бюджету виконані на рівні майже 90%. Близько 300 млн. грн. ми недобрали надходжень, які були заплановані. Але мені особливо приємно відзначити, що надходження від регіонів-донорів виконані більш ніж на 100%. За будь-яких обставин такий рівень доходів дозволяє тримати ситуацію під контролем і вийти з першого кварталу з непоганими показниками.

— А як з видатками напередодні виборів?

— Я можу сказати, що грошей ніхто не тримає. Привілеїв по окремих напрямках чи програмах немає, хоча перевагу віддаємо соціальним видаткам. Але є особливості першого кварталу цього року. Йде виборча кампанія. Треба фінансувати ЦВК, а за законом про бюджет це чимала сума — близько 320 млн. грн. Це додаткове навантаження, якого, наприклад, у другому кварталі вже не буде. Це, може, єдиний «привілей» стосовно першого кварталу. Все інше — ми намагаємось фінансувати рівномірно, розуміючи, що надходжень на рівні 90% не вистачає, щоб стовідсотково фінансувати всі видатки. Але в нас ще три квартали попереду. І є, не скажу впевненість, але сподівання, що ми зможемо виправити ситуацію. Наздогнати те, що втрачаємо на початку року. Такі приклади були в минулі роки.

— Коли буде прийнято, на ваш погляд, новий Податковий кодекс? Після суттєвого корегування у Верховній Раді цей документ викликав неоднозначну реакцію з боку підприємців. Зокрема, вони вказували, що зниження основних податкових ставок «компенсується» за рахунок збільшення кількості місцевих платежів. Яку податкову політику планує проводити уряд у цьому році?

— Стосовно долі законопроекту, можу сказати, що в мене немає кришталевої кулі, на каві я гадати не вмію і не займаюсь цим. Отже, мені важко говорити про долю цього документа. Вона, певною мірою, залежатиме від складу парламенту, який почне працювати в травні місяці, від того, чи буде утворено більшість, від того як вона поставиться до цього документа. Якщо конструктивно, то можна буде говорити більш реалістично про долю проекту Податкового кодексу десь восени. Безперечно, до парламенту може пройти чимало нових депутатів, які повинні вивчити цей документ більш уважно. Для цього, безперечно, потрібен час. Отже, сьогодні, щоб не втратити 2003 рік для податкової реформи, окрім проекту кодексу, ми відпрацьовуємо ще один напрям — підготовка окремих документів з оподаткування, які б простіше сприймалися Верховною Радою. Прошу сприймати це не як альтернативу Податковому кодексу, а як розвиток тих ідей, які в ньому викладені.

— Щодо зниження податків?

— Так. Ми дуже активно працюємо в цьому напрямку, але це не єдина мета. Створено декілька Робочих груп, які мають спрогнозувати фінансові і соціальні наслідки податкової реформи. Я розумію, що це не вичерпна відповідь. Робочих груп було багато, але наміри маємо серйозні.

— В гостях у «Дня» голова Рахункової палати Валентин Симоненко підкреслював неконтрольованість надходжень до місцевих бюджетів. Приклади безконтрольної приватизації по борговій схемі «Росави», «Донбасобленерго», «Ексімнафтопродукту» і т. д., вірогідні зловживання при поверненні ПДВ свідчать про те ж саме. Яким чином можна покласти цьому край?

— Не будемо забігати вперед. Стосовно контролю, я глибоко переконаний, що його якість не залежить від кількості контролюючих організацій. Я абсолютно впевнений, що ефективність контролю залежить від забезпечення прозорих стосунків суб’єктів ринку і влади. Це можна зробити лише шляхом створення единої прозорої інформаційної системи, яка дозволить приймати виважені рішення з питань державного управління в економіці і соціальній сфері. Це — один з генеральних напрямків, який я для себе визначив. Щоправда, поки що ми визначаємось з концепцією. Цікавимося, що робиться в системі виконавчої влади Російської Федерації, адже там ситуація більш-менш схожа з нашими реаліями. На Заході подібні інформаційні технології вже давно працюють. Десь краще, десь гірше, але немає такого, щоб різні контролюючі органи по одному питанню мали різні статистичні дані. Нам вкрай необхідно привести все інформаційне поле влади до єдиного знаменника. Лише тоді можна спілкуватись на експертному рівні, кількість контролюючих органів зменшиться, а якість контролю буде значно кращою.

— Але чи є гарантія, що ці показники будуть достовірними?

— Звичайно, бо це є головне завдання утворення iнформацiйної системи. Для того, щоб приймати адекватні рішення, потрібно мати адекватну інформаційну базу. Щоб було зрозуміло — наведу приклад. Я прийшов працювати в банківську систему в 1992 році. Перші три роки роботи, я пам’ятаю, для мене були певним жахом: вся інформація була на паперових носіях, важко було слідкувати за прийняттям рішень на різних рівнях, я не мав щоденного балансу, не мав доходно-видаткової відомості й т. iн. В 1995 році ми вперше в Україні зробили інформаційну систему, i з того часу я почав керувати не виконавцями, а процесами. В мене були всі відомості, я міг слідкувати, які тенденцiї проявляються в банку, в його балансі, в доходах, видатках. Це була абсолютно нова якість. Звісна річ, я розумію, що зробити це революційно i термiново на державному рiвнi — просто неможливо в наших реаліях. Ми маємо робити це поступово. Поступово переходити до розуміння, що уряд й інші органи виконавчої влади повинні реагувати не на подiї, що вже вiдбулися, а прогнозувати тенденцiї i керувати процесами.

— Але ж, скажімо, у податківців, як казав «Дню» голова ДПАУ Микола Азаров, є потужна інформаційна система. А прозорості й користі для суспільства, здається, не побільшало?

— Я не знаю анi архітектури, анi ідеології, за якою ця система побудована, але користувачами її є виключно Податкова адміністрація. Справжньої єфективності можна досягти, якщо, крім ДПАУ, донорами та користувачами цієї системи та інформаційних баз інших відомств будуть економічний блок уряду, парламент, Адміністрація Президента, НБУ тощо. Тільки тоді ми будемо отримувати загальну інформацію по всіх економічних процесах і тільки тоді ця система буде прозора.

— Ми вже торкалися питання виборів. Чи не боїтесь ви «передвиборних ризиків» для економіки, про вірогідостаннім часом?

— Мені задавали це запитання, коли я був у Нью-Йорку на Економiчному форумi. Я відповів, що ніяких передвиборних ризиків для економiки i фiнансової сфери я не бачу. Сподіваюсь, що в парламенті наступного скликання буде створено більшість, яка конструктивно співпрацюватиме з виконавчою владою.

— Як би ви прокоментували нещодавню заяву Віктора Ющенка, наче б то переконаного монетариста, який раптом вказав на невідповідність курсу гривні існуючим економічним реаліям?

— Я не знаю, якою інформацією користувався Вiктор Андрiйович, бо я не спілкувався з ним iз цього питання. Звісно, я чув про цю заяву і як член ради НБУ відзначу, що не бачу ніяких передумов для девальвації, щонайменше найближчим часом.

— Щонайменше — це скільки?

— Щонайменше — до середини цього року.

— Наскільки реальними є закладені до бюджету інші макроекономічні показники? Чи можуть вони бути змінені, наприклад, у випадку звуження наших зовнішніх ринків?

— Я не бачу ніяких підстав переглядати закладені у бюджет макроекономічні показники. Згідно з даними попереднього моніторингу за січень цього року, які мають бути уточнені, ми можемо говорити про стале економічне зростання в більшості галузей господарства. Щоправда, «просіла» чорна металургія. Але ми цього очікували, адже аналізували кон’юнктуру на зовнішньому ринку.

Хочу додати: ми ще навіть до кінця не знаємо можливостей свого внутрішнього ринку. Країна, в якій проживає близько 50 млн. населення, має практично невичерпні можливості щодо економічного зростання за рахунок зростання попиту на внутрішньому ринку. Використати ці можливості, зменшити залежність від зовнішніх ринків, як на мене, — це завдання для економічного блоку уряду на наступні декілька років.