Iз «чужим гаманцем»

Минулий тиждень, коли Рада керівників Міжнародного валютного фонду схвалила надання Україні 30-місячної стабілізаційної кредитної лінії stand by (приблизно 15,15 мільярда дол., за поточною ставкою 2,5%), може стати переломним для нашої країни. Перший заступник директора-розпорядника МВФ Джон Ліпскі, коментуючи рішення Фонду, сказав, що Україна виходить з важкого періоду, коли її економіка серйозно постраждала від зовнішніх потрясінь, посилених внутрішніми проблемами.

Світовий ринок відреагував негайно. Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s підвищило довгостроковий рейтинг України за зобов’язаннями в іноземній валюті на одну сходинку. «Рейтингова дія з’явилась за схваленням виконавчим комітетом Міжнародного валютного фонду рішення про надання Україні стабілізаційного кредиту, «що є надійною опорою політичної стратегії уряду й дає Україні негайний доступ приблизно до 2 млрд.дол.», — наголошується в повідомленні S&P. «Ми вважаємо, що програма МВФ збільшить шанси реалізації стабілізаційних заходів, — заявив кредитний аналітик агентства Кай Штукенброк. — Рішення уряду України підвищити внутрішні тарифи на газ — вражаюче свідчення нового політичного рішення щодо відновлення фінансового становища «Нафтобазу» й виконання умов програми МВФ».

Амбітне повідомлення опублікувало Мінекономіки. Окрім коштів Міжнародного валютного фонду Україна 2010 року може укласти договори на залучення 3,9 мільярда дол. у вигляді інвестицій, прогнозують у міністерстві. На рішення МВФ одразу відреагував і український фондовий ринок. Індекс «Української біржі» злетів на 3,91%. Щоправда, індекс ПФТС показав спокійнішу динаміку, додавши 0,85%.

У перемоги, а інакше кредит МВФ для України оцінити важко, завжди багато батьків. Але цього разу експерти присудили батьківство віце-прем’єрові Сергію Тігіпку, що дозволило йому говорити про цю подію високим стилем, немов напередодні 31 жовтня (день виборів до місцевих рад). За його словами, «те, що Рада директорів МВФ одностайно затвердила нову програму stand by для України... свідчить про підтримку міжнародним співтовариством курсу реформ, спрямованих на економічне зростання нашої держави та підвищення добробуту українців».

Надання Україні кредиту МВФ стане позитивним сигналом для інвесторів, вважають українські банкіри. А деякі експерти зазначають, що уряд України, посиливши бюджетну політику, може навіть не використовувати повністю кошти виділеної МВФ кредитної лінії. Аналітик інвесткомпанії «БГ Капітал» Віталій Ваврищук вважає, що «на момент затвердження кредиту наприкінці 2008 року Україна була на початку рецесії, й основні його кошти були спрямовані на те, щоб не допустити колапсу фінансової системи, й подальше знецінення гривні». На його думку, «нинішня макроекономічна ситуація в країні принципово відрізняється, тому ризики погіршення платіжного балансу й девальвації гривні майже нульові».

Проте опозиційний уряд України шкодує, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) виділив Україні кредит. «Ми переконані, що ці кошти будуть використані владою для корупційних розрахунків з компанією RosUkrEnergo згідно із ганебно програним у червні цього року Стокгольмським арбітражем, про що неодноразово у своїх публічних зверненнях говорила Юлія Тимошенко», — зазначається в заяві опозиційного уряду. Він переконаний, що МВФ не повинен був приймати рішення про підтримку нинішньої влади «в умовах очевидного згортання демократії, свободи слова та громадянських прав в Україні». «Реформаторський «свербіж» Януковича, — зазначають автори заяви, — призвів до загострення політичної й економічної кризи в Україні. Тому для нас неприйнятна сама думка про те, щоб міжнародні фінансові інституції спонсорували збагачення представників режиму за рахунок грабежу українських громадян». І особливо вражає кінцівка: «Опозиційний уряд України висловлює сподівання, що МВФ, відомий у світі відстоюванням демократичних і ринкових принципів, перегляне своє рішення на користь держави Україна, а не правлячого режиму».

На щастя, МВФ пропустив цю заяву повз вуха. Хоча, напевно, міг нагадати команді Тимошенко, як отриманий її урядом кредит того ж таки МВФ незаконно зараховувався до доходів українського бюджету. Зате заступник глави Адміністрації Президента Ганна Герман відповіла опозиціонерам жорстко й уїдливо. «Кошти, що надійдуть від МВФ і стануть значним стимулом для розвитку промисловості, для подолання кризи в Україні, стали кісткою в горлі Юлії Тимошенко. І замість того, щоб подякувати світові за підтримку України, Тимошенко вихлюпнула чергову порцію жовчі й злості», — зазначається в її коментарі. Герман переконана, що «поразка на минулих виборах так нічого й не навчила Юлію Тимошенко. А отже, її чекає провал і на осінніх виборах до місцевих органів влади».

Чи підходящий це випадок, щоб «переводить стрелки» з чистої економіки на брудну політику? Гадаю, будь-який державний діяч, хоч би яких політичних поглядів він дотримувався, розуміє, що кредит МВФ, якщо ним, звісно, правильно розпорядитися, шкоди Україні та її громадянам не завдасть. І конструктивна опозиція лише виграла б, якби не соромила МВФ даремно й на шкоду власній країні, а взялася налагодити дієвий контроль за використанням позикових коштів.

КОМЕНТАР

Євген КОПАТЬКО, керівник соціологічної компанії R&B:

— Вважаю, що одна з умов МВФ полягала в тому, що уряд має вдатися до якихось активних дій усередині країни, зокрема й до непопулярних кроків. Кредит, можливо, стабілізує фінансову систему й сприятиме зростанню економіки. Але будь-які дії не залишаються без наслідків. Проте навіть непопулярні кроки, добре пояснені населенню країни й чітко артикульовані, не залишаться без розуміння. Адже ці заходи, в принципі, для суспільства очікувані. Та й більшість експертів-економістів сходяться в тому, що уряд не має альтернативи: реформи проводити треба. Зрозуміло, що частиною нинішнього рейтингу уряду, зважаючи на непопулярні кроки, доведеться пожертвувати. Але якщо кредит МВФ ефективно використовуватиметься й буде зрозуміло, що він працює на стабілізацію економіки, то, я думаю, ця жертва, як у шахах, може бути ефективною. Повторюю, будь-які дії треба добре пояснити. Але про реальні рейтинги можна буде говорити лише на початку осені, адже влітку, як правило, градус напруженості знижується, причому навіть у кризовий час. А щойно ми де-факто увійдемо до активної фази виборчої кампанії (це станеться, швидше за все, на початку вересня), побачимо, наскільки влада готова відповідати на критику опозиції або які вона готова видавати аргументи на випередження цієї критики.