Хліб підприємця гіркий, а свято його світле!
Хоча вперше ми відзначатимемо це свято лише наступного року, сценарій «Дня підприємця» вже написано. Його приніс до нас у редакцію якийсь чоловік, з вигляду типовий керівник масовиків-витівників з адміністрації. Чоловік попросив не називати його прізвище, а сценарій — надрукувати, аби підприємці заздалегідь знали й раділи тому, що на них чекає.
У перші передсвітанкові години «Дня підприємця» пройдуть святкові арешти підприємців.
У фірми з поздоровленнями та святковими перевірками завітають податкові інспектори.
Буде встановлено святковий курс долара, який у 10 разів перевищуватиме офіційний, і кожен охочий підприємець матиме змогу купити за цим курсом валюту на УМВБ. Усі активи НБУ буде заарештовано й передано банку «Денді».
Президент звернеться до підприємців із традиційною щорічною обіцянкою знизити й упорядкувати податки. Підприємці традиційно повірять.
Для всіх охочих чиновників відбудеться традиційна українська забава: впіймай і роздягни інвестора. Хто більше інвесторів роздягне, тому приз — мальовниче видання юридичного раритету — «Закону про захист іноземних інвесторів». Роздягнені інвестори стрибатимуть через багаття, й пускатимуть Дніпром вінки з ОВДП.
У гості до адміністрації Президента прийде Президент і роздасть багато дорогих подарунків. Адміністрація Президента назве їх «імені Леоніда», (Леонід — ім'я чоловіка дружини Президента — прим. Агентство Факс-Україна).
Директори прийдуть посівати в Кабмін. Вони посіватимуть борговими розписками й весело кричатимуть: «Сієм, сієм, посіваєм, з Днем підприємця поздоровляєм!» Спікер виб'є під ці посівні кредит, а Президент напоїть підприємців чаєм і пригостить цукерками. Підприємці не скажуть, що вони попросили у Президента, але вже відомо, що вони не попросять ні грошей, ні квартир. Позаяк, коли їм не заважати, вони й так їх собі зароблять. Президент пообіцяє поклопотатися, аби влітку всі вони відпочили на Кіпрі.
В армії запровадять новий текст військової присяги: «Клянуся захищати вітчизняного виробника не жаліючи крові, а коли буде потрібно й самого життя. Якщо я порушу цю присягу, то нехай я зазнаю дефолту та презирства світової буржуазії!»
Увечері того ж дня найвродливіших підприємців в урочистій обстановці, при великому скупченні ЗМОПу позбавлять депутатської недоторканності.
На схилах Дніпра в офіру згоді всіх гілок влади принесуть дерев'яний символ підприємницького заступника — Нижчий арбітражний суд. Його зіштовхнуть у річку й він, весело похитуючись, попливе вниз за течією. Натовп підприємців бігтиме берегом і кричатиме: «Захисти! Захисти!» Там, де суд приб'є до берега, побудують Психіатричну торговельно-промислову лікарню.
Потім прийдуть шахтарі й розженуть усіх до ЄБРР. На цьому свято скінчиться. Вранці двірники приберуть з вулиць обривки святкової мішури, обгортки й порожні пляшки з-під міцних напоїв. Країна заживе звичним життям. Уцілілих підприємців знову відвезуть у заповідник, де вони сидітимуть до наступного свята. Позаяк на волі, у природних умовах, вони в нас чомусь не виживають.
№191 07.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
