Холодний мир,

Серпневі події на Кавказі — вторгнення російських військ на територію Грузії — примусили світову спільноту задуматися над тим, яке майбутнє чекає людство. Багато експертів стали говорити про повернення до часів холодної війни. І це попри те, що провідні світові гравці — США, ЄС і Росія, майже в голос стали запевняти, що ніхто не зацікавлений у поверненні до холодної війни. Але тим не менше деякі політики стали говорити, що після Грузії на черзі Україна.

Вчора події на Кавказі й можливі сценарії розвитку подій у світі, зокрема, таке питання: чи може Крим виявитися наступною «мішенню», обговорювали на Другому університеті YES європейські та українські депутати та майбутні політичні лідери України, а також та 27 країн Євросоюзу на пленарній сесії «Назад до холодної війни?»

Фактично всі прийшли до висновку, що нова холодна війна неможлива, хіба що можна говорити про холодний мир чи напруження у відносинах між Заходом і Росією. Такої думки дотримувався, зокрема, депутат Європейського Парламенту, віце-голова делегації міжпарламентського комітету співробітництва Україна — ЄС Чарльз Теннок. За його словами, у Росії немає достатньої економічної потуги, щоб стати супердержавою, а також людських ресурсів. Більше того, російська економіка не диверсифікована і базується на експорті енергоресурсів і дорівнює економіці Іспанії.

Британський депутат зазначив, що Росія після конфлікту раптом виявила, що у неї немає друзів на Заході. І вона навіть поки не змогла переконати такого союзника, як Білорусь. «А це сигнал, що авантюризм на Кавказі не принесе Росії дивідендів», — вважає Теннок.

Екс-президент Польщі Александр Кваснєвський також згоден із тим, що зараз можна говорити більше про холодний мир чи напруження. Він нагадав, що холодна війна базувалася на ідеологічних розбіжностях. А зараз, на його думку, в Росії немає альтернативної ідеології, яку б вона могла запропонувати світу. Хіба що може мова йти про просування у сусідні країни сильної політичної системи з обмеженою демократією, обмеженим громадянським суспільством, вважає Кваснєвський. Але це, наголошує він, може бути привабливим на коротку перспективу, так як і намагання повернути під свою сферу впливу колишні радянські республіки. На його думку, для Росії було б краще створювати сфери співробітництва зі своїми сусідами, включаючи співпрацю у галузі забезпечення прав меншин. Втім Кваснєвський висловив сподівання, що після грузинського конфлікту Росія повернеться до поміркованої політики по відношенню до ЄС і сусідів, оскільки це в довгострокових інтересах Росії.

Тим часом голова Парламенту Грузії (2004—2008), голова Фонду демократичного розвитку Ніно Бурджанадзе вважає, що грузинська справа є тестом для міжнародної спільноти. За її словами, Росія хоче подати сигнал, що вона повертається. Тому всі країни мають зрозуміти, що нам всім потрібна єдність і віра в єдині цінності. Крім того, всі мають дотримуватися міжнародним норм і правил, інакше ми будемо мати більш непередбачуваний і нестабільний світ, відзначила вона.

За її словами, проблема, в тому, що Росія не діяла адекватно, порушуючи всі норми міжнародного права, порушуючи всі принципи, які Росія неодноразово підписувала. І в рамках ОБСЄ, РБ ООН, СНД та двосторонніх відносин, закінчуючи угодою Медведєв — Саркозі.

Відповідаючи на запитання кореспондента «Дня», чому лідер однієї з найвпливовіших країн світу говорить лише про непропорційне застосування сили в Грузії, і в Європі не називають речі своїми іменами, пані Бурджанадзе сказала наступне: «Грузії як ніколи потрібна підтримка з боку друзів, оскільки ситуація була трагічною і тепер лишається дуже складною. «Зараз важливо, щоб була єдність позиції з підтримки територіальної цілісності й суверенітету Грузії. Якщо чесно, нам не зовсім подобається, коли кажуть про «непропорціональне» незастосування сили з боку Росії.

Дійсно, речі потрібно називати своїми іменами по відношенню до будь-чого, у тому числі й до Росії. Це не було «непропорціональне» застосування сили, а це була справжня агресія та окупація. Практично зараз відбувається анексія території Грузії, коли російським керівництвом заявляється, що будуть прозорі кордони між Росією і так званою Південною Осетією. Я б не хотіла диктувати нашим європейським друзям, як чи якими словами вести розмову з Росією. Але мені здається, що в певному сенсі більш-менш стримана позиція з боку наших європейських друзів була обумовлена тим, що в час, коли зроблені такі заяви, йшла війна й Європа хотіла максимально вплинути дипломатичними методами на Росію, надмірно дратуючи її. Хоча, я думаю, що іноді такий підхід неправильно сприймається. Точніше, він сприймається не як бажання домовлятися, зробити якийсь крок, а сприймається як синдром безкарності. Я думаю, те, що європейські держави в один голос підтримують суверенітет і територіальну цілісність — це дуже важливо. А те, що до Грузії приїхало 300 спостерігачів з боку ЄС, теж дуже важливий крок. І я сподіваюся, що єдність, яка була в Європі по відношенню до територіальної цілісності й суверенітету Грузії, буде збережена».

Під час брифінгу з журналістами голова Фонду демократичного розвитку, торкаючись ролі України, відзначила, що народ Грузії відчував величезну підтримку з боку України. «Я весь час згадую тих українських хлопців-пілотів, які єдині зі всього світу в 1990 роках були поряд із нами і допомагали вивозити біженців з Абхазії. І деякі з них, на жаль, загинули в ці трагічні дні. Зараз нам потрібна підтримка з боку України. Я знаю одне, що попри певні відмінності у тлумаченнях рівня підтримки все-таки ніхто в Україні не ставив під сумнів суверенітет і територіальну цілісність Грузії. Це однозначно. Ніхто не ставив під сумнів, що російські військові повинні припинити воєнні дії на території Грузії. Ніхто не ставив під сумнів, що Росія повинна вивести свої війська з території Грузії. А решта — це справа політиків, якою мірою чи наскільки радикально вони будуть оцінювати ту чи іншу позицію. Для нас найважливіше, щоб територіальна цілісність і суверенітет не ставилися під сумнів і найголовніше, щоб така підтримка зберігалася», — наголосила Бурджанадзе.

Вона також повідомила, що найближчим часом створить політичну партію, яка буде радикальною лише в рамках конструктивізму по відношенню до влади. «Радикалізм — це не той напрямок у політиці, який я можу застосовувати. Наскільки радикальними в рамках конструктивізму будуть наші дії, кроки чи оцінки, це залежить від відповідей, які ми отримаємо з боку президента Михаїла Саакашвілі й правлячої партії. У мене нема самоцілі когось критикувати, звинувачувати чи засуджувати. У мене ціль зрозуміти, що насправді відбулося, де ми зараз перебуваємо. І лише на основі аналізу ми можемо зробити правильні кроки в майбутньому. Аналіз потрібен, а для цього потрібно дати відповідь на ті запитання і не лише на ті, які я поставила, але й на багато інших, які я свідомо не назвала, до 15 жовтня, коли відбудуться консультації в Женеві», — підкреслила Бурджанадзе.

Торкаючись теми НАТО, вона зазначила, що для Грузії, як це було раніше, головним пріоритетом зовнішньополітичної діяльності залишається бути максимально близько до НАТО і отримати ПДЧ. Разом із тим, Бурджанадзе має оптимізм щодо отримання ПДЧ у грудні. Але вона вважає, що країни, які були скептично налаштовані щодо надання Грузії ПДЧ, мають переглянути свою позицію, зважаючи на те, що Росія на повну силу використала конфлікт як перепону для вступу Грузії в НАТО. «Країни, що скептично налаштовані, мають розуміти, поки в Росії є відчуття, що конфлікти чи нестабільність у Грузії будуть перешкоджати нашому вступу до НАТО, вона не буде зацікавлена ні в стабілізації, ні в урегулюванні конфлікту, а навпаки у підтримці цих конфліктів і нестабільності в країні», — підкреслила Бурджанадзе.

Вона також сказала, що німецькі депутати, з якими вона нещодавно зустрічалася, є справді добрими друзями Грузії й чудово розуміють і позитивні, і проблематичні моменти, які існують у грузинській внутрішній і зовнішній політиці. «І ми дійсно отримуємо від них серйозну підтримку, як отримуємо серйозну підтримку з боку вищого керівництва Німеччини. Звісно, я хотіла б почути від пані Меркель, що вона підтримує ПДЧ і для Грузії й для України. Звісно, це було б великим кроком уперед. Але навіть якщо цього не буде досягнуто, я не думаю, що ми будемо через це охолоджувати якісь відносини з Німеччиною чи німецьким керівництвом. У них є свої аргументи. Наша справа запевнити їх чи переконати, що наші аргументи сильніші. І тут маємо ще більш активно попрацювати», — сказала екс-спікер грузинського парламенту.

Торкаючись відносин з Росією вона зазначила, що Грузія не зацікавлена в холодній війні й в тому, щоб між Росією і Заходом, Росією і Грузією були ненормальні відносини. «Хто розуміє, в чому мають полягати справжні відносини між Росією і Грузією, не може бути задоволений такими відносинами. Такі відносини шкодять не лише Грузії, але й реальним інтересам Росії. Я не розумію, чому Росії потрібно виглядати пугалом у світовому співтоваристві. Чому Росія не хоче, щоб її поважали, чому Росія хоче, щоб її обов’язково боялися? Якщо так буде продовжуватися, то мені здається, що в такому випадку дії Заходу повинні змінитися. Тоді потрібно буде подумати про конкретні механізми політичного й економічного впливу. Це не питання російсько-грузинських відносин, а питання, яким буде завтрашній світ. Це питання, чи ми легалізуємо етнічну чистку в Абхазії та Південній Осетії, чи ми говоримо «ні» етнічній чистці», — підкреслила Бурджанадзе.

Слід зазначити, що голова комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, екс-міністр оборони Анатолій Гриценко на противагу своїм колегам з Європейського Союзу говорив про можливість нових гарячих воєн. «Війна в Грузії — справжня війна Росії проти Грузії, яка велась у повітрі, в морі й на землі. І проблема Європи — назвати війну агресією», — сказав він. Окрім того, народний депутат наголосив, що Росія не має права вчити світ, як захищати своїх громадян. Він нагадав 1993 рік, коли був розігнаний російський парламент і Чечню. «Росія — постійний член РБ ООН і має бути більш відповідальною, ніж проста країна», — вважає Гриценко.

Він звернув увагу на те, що з кожним роком політичне керівництво в країнах справжньої демократії стає більш слабким. Оскільки перевага одного претендента над іншим в ході виборів визначається долями відсотків. Відтак, обраним лідерам стає важче виконувати міжнародні зобов’язання по боротьбі з тероризмом. На думку Гриценка, також знижується професійний рівень вищого керівництва. Зокрема, все менше міністрів оборони мають належний професійний рівень.

Екс-міністр також звернув увагу на те, що не існує міжнародних механізмів попередження конфліктів у випадку нападу на Грузію чи Україну. «Не буде єдиного рішення», — наголосив Гриценко.

Відтак залишається відкритим питання, як можна в майбутньому примусити Росію дотримуватися міжнародних норм і правил. Хотілось, щоб, справді, єдину позицію з дотримання міжнародного права займав і Захід, включаючи ЄС і США. І при цьому західні країни діяли узгоджено і не домовлялися в односторонньому порядку з Росією. Як зізнався Кваснєвський, багато залежить від того, хто буде главою американської адміністрації і чи США виробить новий багатополярний підхід у своїй зовнішній політиці.