Ключі від «Науки»

Можливо тому, йому поталанило поєднати романтизм і шляхетність Дон-Кіхота з умінням керувати колективом людей, доводити непрості ідеї до моменту здачі «під ключ».
Аби переконатися в цьому, досить провести день або навіть півдня у володіннях АТ «Наука-Спорт», яке очолює заслужений тренер України Анатолій Кржевін. Він тут і мозок, і мотор. Свого часу ризикнув відокремитися економічно від дрейфуючої в затоці бюджетної безнадії Академії наук. І довів, що можна заробляти — ні, не на земляках-киянах, а задля них! Дивина: підрядникам вигідно споруджувати на бульварі Вернадського сучасні криті корти європейського класу, а бізнесменам — вкладати кошти в Тенісну академію, створену при МТК «Наука». Від цьго клубу були у захваті Руседськи й Карлсен, Медведєв й Шпеар.
Напередодні дня народження Анатолія Кржевіна редакція отримала теплого листа, точніше кореспонденцію від ветеранів — Ульяна Полякова, Маргарити Рижикової, Андрія Старинкевича, Олексія Буданова, Геннадія Матвєєва. Можливо, вони побачили в Кржевині насамперед продовжувача традицій Ольги Калмикової, Віри Тутаєвої, Євгена Шайєра, Михайла Глаубермана, і такого корифея, як Володимир Бальва. І так само нормально, що феномен Кржевіна сформувався в оточенні інших фанатів-шістдесятників (Ігор Хохлов, Герман Беньямінов, Йосип Айзенштат, Валерій Бурко).
Але Анатолієві Абрамовичу притаманний і стиль «модерн». У скромності,
добрій посмішці, вмінні вислухати, вмонтовані, наче в ручці ракетки, видобуті
з юнацького ще спорту цілеспрямованість, жорстка вимогливість, насамперед
до себе, логіка дій, неприйняття балачок і спочивання на досягнутому. А
що водить не «Мерседс» а «Таврію», так головне ж — не марка авто, а добра
дорога й сила впливу на двигун. Цього ми, поздоровляючи шефа «Науки», і
зичимо йому.
Випуск газети №:
№113, (1998)Рубрика
Панорама «Дня»