КОМЕНТАРI ДО СОЦІОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ "Дня"
Продовження теми на 4-й стор.
Зиновій КУЛИК, шеф-редактор журналу «Політика і культура»:
— Один iз китів незалежної преси, на мою думку, це фінансова незалежність. Приклади абсолютної фінансової незалежності преси відомі історії поки що лише до Другої світової війни. Після цього пройшли процеси перетворення преси в один із видів бізнесу, через те у світі, який ми називаємо розвинутим демократичним, ЗМІ залежать від кількох або, як мінімум, від одного фактора — від рекламодавця. Абсолютно незалежної в фінансовому відношенні преси на сьогодні не існує, але певна ступінь незалежності того чи іншого видання прямо пропорційна його фінансовій стабільності й незалежності. Тому в даному випадку боятися якихось вливань у нашу інформаційну індустрію з-за кордону немає підстав.
Якщо говорити про конкретний грант, виділений урядом США для підтримки незалежної преси, то абсолютно точно оцінку цього явища можна було б дати, знаючи умови виділення гранту: кому, на яких умовах, хто буде ділити гроші й визначати ступінь незалежності, чи ці кошти передбачені для фінансування творчості окремих журналістів чи для підтримки економічного стану видань, теле-, радіоканалів. Поза сумнівом, така підтримка необхідна українській пресі. Прибуткових оригінальних, українських видань поки що немає. Прибутковими є передруки з російської преси, коли затратна частина є мізерна, а наклад і об’єм реклами — великі. За відсутності оригінальних українських видань, за відсутності прибутковості, реальна допомога кожною гривною, кожним доларом, кожним центом є потрібною.
З іншого боку, 750 тисяч доларів для підтримки незалежної преси в Україні — це той мізер, про який взагалі не варто говорити, тому що це приблизно річний бюджет середньостатистичного видання. Але я був би однозначно «за», якби в український медіа-бізнес прийшли досвідчені і достатньо заможні американські власники й менеджери. Але для цього потрібно прийняти відповідні закони: з одного боку, про захист їхнiх інвестицій, а з іншого — про захист нашого мовного й інформаційного середовища. І якщо б вони на власному прикладі показали, як на медіа-проектах можна заробити гроші, — це було б по- справжньому корисно. Точкові вливання в розвиток незалежної преси з боку американського уряду, міжнародних громадських організацій можуть стосуватися одного-двох видань або десятка книжок. В загальному для країни з майже 50 млн. населення це не робить погоди.
Валерій ІВАНОВ, президент Української академії преси, заступник директора Інституту журналістики Нацiонального університету ім. Тараса Шевченка:
— На мій погляд, такий крок з боку США абсолютно нормальний стосовно країн, що розвиваються. А, на жаль, Україна є саме країною, що розвивається, особливо, щодо розвитку демократії. Сполучені Штати в таких випадках підтримують будь-які ЗМІ, які не мають серед засновників держорганів і які стоять на позиціях розвитку демократії. Тому якоїсь небезпеки для української преси я від такої допомоги не бачу. Я вважаю, що таку допомогу треба приймати з вдячністю — якщо вона не супроводиться якимись умовами. Крім того, ми повинні чітко розуміти, що живемо у світі, де є супердержави, які намагаються впливати на інші країни. На нас намагаються впливати не тільки Сполучені Штати, але і Росія, і Німеччина, і всі ті країни, які бачать у Східній Європі сферу своїх інтересів. І не можна сказати, що це щось неприродне для світової практики. У свій час Радянський Союз намагався впливати на події в США, в тому числі, і через пресу.
Зазвичай для розподілу таких фінансових вливань в Україні притягуються експерти, що мають знання, досвід у сфері масових комунікацій. Але й тут не обходиться без частки суб’єктивізму, тим більше, що незалежної преси у нас в країні немає. Тому експертам доводиться визначати міру залежності тих або інших ЗМІ, дивитися на тенденції їхнього розвитку.
Пітер САВЧИН, прес-аташе Посольства США в Україні:
— Оголошений посольством США в Україні в березні фонд підтримки розвитку незалежних ЗМІ слід розглядати як частину загальної допомоги уряду США Україні в її зусиллях побудувати сильне громадянське суспільство, утвердити верховенство права та демократичні свободи, невід’ємною частиною яких є свобода слова. У даний час ми знаходимося на ранній стадії реалізації програми підтримки незалежних ЗМІ. Ми маємо намір здійснювати її на засадах збалансованості та прозорості. Переважна частина коштів розподілятиметься за підсумками відкритого конкурсу, причому не лише серед ЗМІ, але й серед недержавних організацій, задіяних у сфері сприяння пресі та свободі інформації, факультетів журналістики та інших установ.
