«Консенсус з гальмуванням по фазі»

«Після обрання цього парламенту зовнішня політика буде кращою, бо буде більше згуртованості навколо головного вектора — європейського», — заявив, презентуючи дослідження зовнішньополітичних програм політичних партій президент Центру ім. Разумкова Анатолій Гриценко на «круглому столі» «Вибори-2002: зовнішньополітичні орієнтири». Більшість політичних сил (досліджувалися лише партії, що мають шанси пройти до парламенту) підтримують вступ України до ЄС, вважає Гриценко, чого не було 3 — 4 роки тому. Змінюється ставлення партій до НАТО (оскільки змінюється НАТО, змінюються відносини НАТО — Росія, змінюється світ). І тому, за словами аналітика, «висновок є позитивний для наших партнерів і обнадійливий для нас самих». З цього погляду було б цікаво звернути увагу на позиції деяких партій, представлених на «круглому столі». З яких, як висловився лідер «Демсоюзу» Володимир Горбулін, можна створити «консенсус, можливо, з деяким гальмуванням по фазі» — тим більше, що новий парламент явно претендуватиме на більшу роль при формуванні політики.

Олексій МУСТАФІН, СДПУ(о):

— На наш погляд, в останні 7 — 8 років зовнішня політика формувалася елітою без урахування настроїв суспільства. Прикладом можуть слугувати відносини з НАТО. Суспільству нав’язувалася думка еліти. Існував навіть жарт — українське керівництво не проти вступу України до НАТО, аби тільки Україна про це не знала. Еліта має прислуховуватися до думки громадян, і не тільки громадян, і не тільки перед виборами. У суспільстві має відбуватися широка дискусія. Саме такий підхід пропонує CДПУ(о). Ми будемо намагатися підвищити роль парламенту у формуванні зовнішньої політики.

Володимир ГОРБУЛІН, «Демократичний союз»:

— Три нові реальності — міжнародна боротьба з тероризмом, відмова Вашингтона від договору по ПРО і вибудова осі Вашингтон — Брюссель — Москва (це знаходиться в стадії розробки) дуже сильно впливатимуть і на Україну. Тут є і позитивні, і негативні сторони. Зменшення протиріч при формуванні оборонної й військової політики між Росією та НАТО, поглиблення зусиль з боротьби із тероризмом можуть призвести до суттєвого зближення України і з Росією, з євроатлантичними структурами. Європейський Союз, можливо, розглядатиме Україну через призму своїх відносин з Росією. Це може призвести до втрати інтересу ЄС до України. Думаю, що сьогодні необхідно переглянути традиційні пріоритети в зовнішній, економічній, іншій політиці. Потрібно виробити новий підхід до співробітництва з НАТО. Ми повинні поставити питання щодо зміни позаблокового статусу України. Новому парламенту потрібно розглянути й ухвалити три документи: концепцію національної безпеки, військову доктрину, нові засади зовнішньої політики.

Євген МАРМАЗОВ, КПУ:

— КПУ вважає безперечно важливими і європейський, і російський напрямки. Неправда, що КПУ вважає, що треба відмежуватися від Європи «китайською стіною». ЄС — це економічний зразок, багатий споживчий ринок.

Україна повинна синхронно з Росією брати участь у інтеграційних процесах у СНД і в загальноєвропейському, загальносвітовому масштабі. Якщо раніше комуністи різко негативно ставилися до НАТО, то тепер ми говоримо, що готові розглянути цю можливість, але тільки за тієї умови, що там опиниться і Росія.