Константінеску привіз нестандартні рецепти
Переговори, здавалося, зайшли в глухий кут — адже буквально напередодні візиту Константінеску Румунія попросила перенести черговий раунд. МЗС України зустріло це не без розчарування. Виявляється, готувалася бомба. Справа фахівців — оцінювати реальність цієї нестандартної пропозиції, а також можливі надбання та втрати сторін. Досі, наскільки відомо, щось подібне Києву пропонувала лише Росія — спільно використовувати ресурси Азовського моря. Щоправда, при цьому росіяни категорично не хочуть навіть говорити про делімітацію лінії кордону на Азові. Румунія ж сама зацікавлена в юридичному оформленні кордонів, не доводячи справи до Міжнародного суду (хоча нині ніхто такого подання не виключає). Можна, щоправда, згадати, що прихід Константінеску до влади, кажуть, прискорив підписання українсько-румунського договору про дружбу, який теж народжувався у важких муках. Спільне використання — очевидно, передусім детальна розвідка нафтогазових родовищ шельфу та залучення закордонних інвестицій для їхньої розробки. А пояснення нестандартної поведінки Бухареста може бути простим — для вступу до НАТО Румунія повинна владнати всі проблеми з сусідами.
Якщо справді справа з підписанням угод про кордони та про розподіл шельфу прискориться, очевидно, краще підуть справи й з організацією давно проголошених єврорегіонів «Нижній Дунай» та «Верхній Прут». Про це президенти планують поговорити під час українсько-молдавсько-румунської зустрічі, яка, як повідомив Константінеску, відбудеться в серпні в Галаці. Поки ж залишається сподіватися, що колись запрацює урочисто проголошений «трикутник» Україна — Румунія — Польща i що Україна та Румунія, як учора заявив Президент Кучма, не будуть конкурентами при транспортуванні каспійської нафти до Західної Європи.
Однією з таких проблем, як часто вважає румунська преса, є становище румунської меншини в Україні. Константінеску сьогодні на власні очі пересвідчиться, як живеться румунам у Чернівцях.
