Контрасти Євгена Миронова
У Києві засвітився «золотий запас» Росії
На сцені Театру ім. Лесі Українки гастролює Театр націй. Москвичі привезли до нашої столиці дві вистави — «Шведський сірник», запальну музичну комедію, зіграну молодими акторами, та «Оповідання Шукшина» в постановці Алвіса Херманіса, які здобули величезний успіх у публіки. Характери та колізії десяти шукшинських оповідань, майстерно втілених на сцені відомим латвійським режисером, змусили сміятися й сумувати глядачів багатьох країн («День», №39). Успіх виставі забезпечила не лише зосереджена на «житті людського духу» режисура Херманіса, якого критики називають «новим гуманістом» сучасного театру, а й участь у цьому міжнародному театральному проекті популярних російських акторів Євгена Миронова та Чулпан Хаматової. Повноцінними співавторами режисера стали також молоді актори Юлія Свєжакова, Юлія Пересільд, Наталія Ноздріна, Дмитро Журавльов, Олександр Гришин, Олександр Новін, Павло Акімкін, які не зблякли поряд з іменитими зірками й зуміли створити різні людські характери, якими перш за все й вабить проза Шукшина. Поставлена за ініціативою Херманіса шукшинська проза є, за його словами, тим «золотим запасом» Росії, який здатен підтримати її народ у дні всіляких криз і душевної смути.
Напередодні показу «Оповідань Шукшина», які, незважаючи на дуже дорогі квитки, грають у Києві три дні, відбулася прес-конференція художнього керівника Театру націй Євгена Миронова. «Світ, описаний Шукшиним, я знаю, бо сам з такого ж містечка — Татищево-5 Саратовської області, — говорить актор, який дивує глядача й критиків широтою свого акторського діапазону. — Довкола мене в дитинстві теж були дуже прості, довірливі люди, й двері в будинках не зачинялися. Але я не можу сказати, що моє — лише це: князь Мишкін теж мій!». Актор розповів, що його хвилює проблема сучасної режисури, про свої задумки театральні й кінематографічні, а ще зізнався: «Київ уразив мене контрастами. Нас поселили в дуже хорошому готелі. Сьогодні вранці я прокинувся, відкрив штори й побачив поряд з готелем звичайну п’ятиповерхівку. На старий, захаращений балкон вийшла літня жінка й почала годувати... кроликів у клітці. Я дивився на неї й думав, що, на жаль, так було 20 і 30 років тому. Люди виживають як можуть. Сьогодні в Києві дуже різко помітний контраст між багатством і бідністю. З одного боку номер люкс, а поряд із шикарним готелем живе убога пенсіонерка. Такі картини, на жаль, можна побачити на всьому пострадянському просторі, а тому «Оповідання Шукшина» залишаються актуальними». (Інтерв’ю з Є. Мироновим читайте в найближчих номерах «Дня».)