Коротко / Панорама дня

НАТО продовжить дискусію із надання Україні ПДЧ

У НАТО пройшла перша формальна дискусія щодо надання Україні на самміті альянсу в Бухаресті Плану дій відносно членства в НАТО (ПДЧ). Жодних рішень не ухвалено. Дискусія триватиме до самміту. Про це після закінчення неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, яка відбулася вчора в Брюсселі, повідомив генеральний секретар альянсу Яап де Хооп Схеффер. «Жодних рішень не було ухвалено. Дискусія пройшла. Відповідно до принципів НАТО — двері Альянсу залишаються відкритими і хто в результаті пройде через ці двері — вирішується Альянсом і лише ним, а не іншими країнами», — сказав він. Генсек зазначив, що «Альянс чітко визнав спрямування України та Грузії щодо євроатлантичної інтеграції». «Я наголошую на словах: двері залишаються відкритими й жодного вето. Ця дискусія триватиме до самміту в Бухаресті», — сказав він. Відповідаючи на запитання журналістів, чи обговорювалася в ході дискусії внутрішньополітична ситуація в Україні, Яап де Хооп Схеффер сказав: «Ми не коментуємо і не обговорюємо внутрішню політику».

ЄС не бачить прецеденту в косовській ситуації

Верховний представник ЄС з єдиної зовнішньої політики й політики безпеки Хав’єр Солана назвав ситуацію в Косово «унікальним випадком, що не створює прецеденту для інших конфліктів». Таким чином він відповів на запитання, як відреагує Євросоюз на проголошення незалежності невизнаних республік на просторі СНД. «Євросоюз не підтримає такі декларації й продовжить наполягати, що рішення можна знайти в рамках наявних форматів з урегулювання конфліктів. Більшість таких регіонів уже оголосили про свою незалежність, якої інші не визнали. Що стосується цих конфліктів, ми згодні з Росією: слід спробувати знайти рішення в рамках наявних переговорних форматів», — підкреслив Х. Солана. За його словами, унікальність ситуації в Косово пояснюється двома аспектами. «Резолюція СБ ООН № 1244 заснувала тимчасову адміністрацію ООН в Косово, а також встановила політичний процес, покликаний визначити майбутнє Косово. Наскільки мені відомо, щодо жодного іншого конфлікту СБ ООН не приймав подібного рішення. Ситуацію навколо Косово також слід розглядати як частину історично особливого розпаду Югославії», — сказав Х. Солана.

Антимакедонські протести в Греції

У Салоніках, столиці грецької області Македонія, відбулися масові маніфестації під гаслом «Македонія — це Греція». Афіни заперечують назву «Македонія» для сусідньої країни через те, що історична область Македонія існує на грецькій території. У Греції вважають, що така назва сусідньої держави означає потенційні експансіоністські тенденції в політиці Скоп’є й можливість пред’явлення територіальних претензій. Два багатотисячні мітинги проводилися одночасно в двох різних місцях міста. Мітингувальники вимагали, щоб назва «Македонія» була закріплена за Грецією, й сусідня країна зі столицею в Скоп’є не здобула право на використання цього слова. Демонстранти також вимагали провести референдум з питання про назву Македонії. Прем’єр-міністр Греції Костас Караманліс знову заявив, що Греція блокує просування Скоп’є до НАТО, якщо не буде досягнуто взаємоприйнятного рішення. Скоп’є розраховує отримати запрошення до Північноатлантичного альянсу на саміті в Бухаресті на початку квітня поточного року.