Коротко / Панорама дня

У Києві з’явилася вулиця Івана Мазепи

Вулицю Січневого повстання у Печерському районі Києва рішенням Київради перейменовано на вулицю Івана Мазепи. За відповідне рішення проголосували 71 з 96 присутніх депутатів Київради. Проти був лише один. Рішення прийнято з метою вшанування пам’яті одного з найвидатніших гетьманів України та враховуючи рішення Київради від 20.11.1997 «Про повернення деяких історичних назв та перейменування на відзнаку 80-річчя пам’ятних подій української революції 1917— 1920 років». Мазепа має безпосереднє відношення до зазначеної вулиці. Зокрема, за даними істориків, Вознесенська церква та жіночий монастир, які тут розташовані, зведені за кошти Івана Мазепи, крім того, за його ж кошти зведено кам’яний мур Києво-Печерської Лаври та проведено низку будівельних робіт на її території.

У Генпрокуратурі чекають на Василя Цушка

Генеральний прокурор України Олександр Медведько повідомив, що очолюване ним відомство планує найближчим часом опитати міністра внутрішніх справ Василя Цушка у справі щодо його можливого отруєння. Про це генпрокурор повідомив журналістам учора в Києві. Олександр Медведько зазначив, що Генпрокуратура провела дослідчу перевірку, однак досі не опитала самого Василя Цушка. Він додав, що це планувалося зробити 1 жовтня, однак за станом здоров’я міністра цього зроблено не було, передає korrespondent.net із посиланням на УНІАН.

Генпрокурор також зазначив, що зараз Василь Цушко перебуває в Києві, а тому він сподівається, що найближчим часом його буде опитано. Олександр Медведько зауважив, що за результатами цієї процедури буде ухвалено рішення з приводу того, порушувати чи не порушувати справу.

Нагадаємо, 26 вересня Василь Цушко заявив, що був отруєний теофіліном, і матеріали, що підтверджують його отруєння, він отримав 21 вересня. Він висловив припущення, що його отруїли організатори захоплення Генеральної прокуратури 27 травня.

30 вересня Василь Цушко повідомив, що прийняв рішення про відставку через погіршення стану здоров’я. У його заяві йдеться, що «отруєння завдало значного удару» по здоров’ю, що не дозволяє «з етичних підстав залишатися лише формально на посаді міністра».

27 вересня генпрокурор Олександр Медведько отримав від Василя Цушка заяву про замах на нього як державного діяча. Василь Цушко у заяві просив прокуратуру провести перевірку з приводу наданої ним інформації.

ООН готова поширювати інформацію про Голодомор

Питання Голодомору 1932—1933 рр. в Україні є дуже важливою проблемою для всього міжнародного співтовариства й дедалі більше країн формально визнають Голодомор в Україні геноцидом. Про це заявив учора на прес-конференції в Києві координатор системи Організації Об’єднаних Націй в Україні Френсіс О’Доннелл. За його словами, ООН готова зробити все, що від неї залежить, аби поширювати інформацію про цю трагедію українського народу, щоб міжнародне співтовариство дізналося, що пережила Україна. Відповідаючи на запитання журналістів про перспективу визнання Голодомору 1932—1933 рр. в Україні геноцидом на рівні ООН, Ф. О’Доннелл сказав: «Формальне визнання Голодомору геноцидом — це питання, яке треба розглядати й після цього можна за це голосувати». У свою чергу, перший заступник закордонних справ України Володимир Хандогий зауважив, що важко встановлювати часові терміни визнання Голодомору в Україні геноцидом на рівні ООН. Він указав на те, що на даному етапі слід донести до світової спільноти інформацію про ці сторінки української історії. «Важливо, щоб в окремих державах визнали Голодомор геноцидом, оскільки до ООН входить переважна більшість держав світу», — сказав він.

Війни в Іраку та Афганістані можуть обійтися США в $2,4 трлн.

Війни в Іраку та Афганістані через десять років можуть обійтися США в колосальну суму — $2,4 трлн, підрахували експерти бюджетного комітету американського Конгресу. Представник Білого дому Дана Періоно заявила, що це схоже на спекуляцію, бо «ми не знаємо, в скільки обійдеться війна в майбутньому». Однак, на думку багатьох законодавців, викладення бюджетного комітету на сьогодні є найбільш всеосяжними, враховують витрати, які досі не приймалися в розрахунок, а також виходять із того, що значна кількість американських військ залишаться в цих країнах. Згідно з експертною доповіддю, США вже витратили на військові операції в Іраку і Афганістані $604 млрд, включаючи $39 млрд. — на пов’язану з ними дипломатичну діяльність і іноземну допомогу. Навіть якщо США через шість років скоротять чисельність своїх військ в Іраку та Афганістані до 75 тис. солдат, військова й дипломатична діяльність там до 2017 року обійдеться американській скарбниці в $1 трлн. і ще в $705 млрд. у вигляді відсоткових виплат із позик для фінансування цих воєн.

Небезпечна суміш по-іранському

Іран, ймовірно, є «єдиним і найбільшим викликом для інтересів США у сфері безпеки на Середньому сході і, можливо, в усьому світі. Поєднання іранського тероризму, внутрішніх репресій в Ірані та розробка ядерної програми є дуже небезпечною сумішшю». Про це заявила державний секретар США Кондолізза Райс, виступаючи на слуханнях у комітеті з закордонних справ палати представників американського Конгресу. У той же час, за її словами, для Вашингтона було б найкращим дипломатичне урегулювання проблеми навколо іранської ядерної програми. За її словами, США разом із союзниками продовжать тиснути на Іран у двох напрямах — за допомогою переговорів ЄС з іранською владою і за допомогою санкцій через Раду Безпеки ООН. Очікується, що найближчим часом К. Райс разом із міністром фінансів США Генрі Полсоном оголосять про чергове посилення санкцій США проти Ірану, зокрема, щодо Корпусу вартових ісламської революції, яких у Вашингтоні звинувачують у поширенні зброї масового знищення. Перед виступом iз Райс ледь на стався прикрий інцидент. Зображена на фото зліва жінка, яка протестує проти війни США в Іраку, намагалася доторкнутися до обличчя держсекретаря вмоченими у червону фарбу руками.

Об’єднанi нацiї мріють отримати копію своєї знаменитої Хартії

ООН мріє отримати хоча б копію своєї знаменитої засновницької Хартії, що починається словами: «Ми, народи об’єднаних націй». У 62 день народження Організації, відзначений 24 жовтня в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, з’ясувалося, що США досі не дали ООН навіть завіреної копії — оригінал зберігається в Національному архіві США. I Хартія, підписана «батьками-фундаторами» — лідерами СРСР, США, Великої Британії, Франції та Китаю, була написана на п’яти мовах, включаючи російську, і зберігається в архіві США відповідно до розпорядження, закладеного в тексті цього історичного документа. Хартія залишається «біблією» націй — на неї посилаються глави держави і урядів, до неї звертаються неурядові організації, положення Хартії згадують і ворогуючі країни, що позиваються. Генсек Організації при вступі на посаду публічно вимовляє присягу, поклавши руку на Хартію, яка, як виявилося, навіть не була копією оригіналу. Назва «Об’єднані Нації» була запропонована тогочасним президентом США Франкліном Рузвельтом і вперше з’явилася в Декларації Об’єднаних Націй від 1 січня 1942 року, коли представники 26 держав зобов’язалися від імені своїх урядів продовжувати спільну війну проти фашизму.