Коротко / Панорама дня

Хорошковський обіцяє дослухатися до Європарламенту

Перший віце-прем’єр Валерій Хорошковський запевняє, що Україна візьме до уваги резолюцію Європарламенту. Про це він сказав учора журналістам після закінчення засідання Ради регіонів. Зокрема, Хорошковський наголосив: «Позиція, висловлена в резолюції, не нова, ми її вже чули. Наша ситуація пов’язана насамперед із тим, що будь-яке рішення, яке ми зараз могли б прийняти в рамках цього процесу, вимагає змін у законодавстві, це основне. Відповідно, доти, доки ми не знайдемо законного шляху вирішення цього питання, на жаль, ми увесь час перебуватимемо в такій двоїстій ситуації. Єдине, що я хочу підтвердити, — це те, що ми маємо бажання вирішити це питання, тобто в будь-якому разі ми будемо шукати рішення», — зазначив він. На уточнювальне запитання, чи готова Україна запровадити законодавчі зміни відповідно до вимог резолюції, Хорошковський відповів: «Ви знаєте, що ми завжди відповідально ставимося до будь-яких резолюцій Європарламенту і, безумовно, візьмемо це до уваги й дамо завдання на розробку таких змін». Нагадаємо, вчора Європейський парламент закликав українську владу звільнити «ув’язнених, яких було засуджено з політичних мотивів».

«День» попросив першого Президента України Леоніда КРАВЧУКА прокоментувати ухвалення Європарламентом чергової резолюції по Україні та заяву першого віце-прем’єра:

— Ми не можемо зараз критично оцінювати заяви Євросоюзу. Ми задекларували вступ до ЄС, тому звичайно повинні виконуватися ті завдання, які звідси випливають. Нещодавно я повернувся з Німеччини, де зустрічався з багатьма керівниками політичних організацій. Я зробив висновок, що Євросоюз остаточно визначився по відношенню до України і що він вимагатиме від неї виконання своїх зобов’язань. Разом з тим, європейці бачать і позитивно оцінюють певні кроки України на шляху до євроінтеграції.

Що стосується реакції першого віце-прем’єра Хорошковського щодо Резолюції та його заяви, що Україна має шукати законний шлях вирішення питань, озвучених в цьому документі. Наша позиція буде постійно виходити з того, що ми маємо обов’язково не тільки дослухуватися, а й виконувати ті положення резолюції, які мають відношення до України, виходячи з того, що нашу країну сприймають як майбутнього члена Євросоюзу. Ми повинні оцінювати резолюцію так, як належить. Адже підготувавши технічно, і в правовому, і в політичному Угоду про асоціацію — це означає, що інших оцінок у нас і бути не може. Ми йдемо і будемо йти до Євросоюзу. Це — єдиний шлях, який виписаний у наших документах. Про це сказано і в такому документі як «Основи внутрішньої і зовнішньої політики України», до речі його було прийнято Парламентом України і схвалено Президентом. Там чітко виписана наша дорога — інтеграція до Євросоюзу. Ми мусимо це виконувати, якщо не змінимо цього курсу. Інша справа, що ми маємо дотримуватися: а) внутрішнього законодавства; б) позиції громадян України; в) мусимо рахуватися з проблемами, які існують в глобальному світі, зокрема в Європі. Я не хочу навіть ставити під сумнів: дослухається чи не дослухається влада. Ми маємо виконувати ті положення, які виписані до нас, як до країни, яка обрала зовнішньополітичний курс, який не може піддаватися сумніву.

ЄС — Греції: Потребуєте допомоги? Проводьте реформи!

Євросоюз має намір зберегти Грецію в зоні євро за умови прихильності Афін усім узятим зобов’язанням і продовження майбутнім урядом структурних реформ. «У будь-якому разі, якщо Греція хоче, щоб їй допомогли, вона має провести реформи», — сказав учора за підсумками неформального саміту ЄС у Брюсселі президент ЄС Херман ван Ромпей. «Зона євро продемонструвала значну солідарність з Грецією й спільно з Міжнародним валютним фондом надала Афінам допомогу на суму понад 150 млрд євро, починаючи з 2010 року», — зазначив він. На саміті також обговорювалося питання євробондів. Президент Франції Франсуа Олланд виступив на захист їх випуску. Проте канцлер Німеччини Ангела Меркель дотримується іншої думки. Це якщо не відкритий конфлікт, то різноспрямований рух: німецькі заклики до економії не збігаються з французькими закликами до стимулювання зростання, а точніше — витрат. «Я поважаю точку зору Ангели Меркель, коли вона сказала, що євробонди не можуть бути інструментом економічного зростання. Але це інструмент, що дозволить досягти певних умов для зростання», — зазначив Франсуа Олланд, пообіцявши повернутися в майбутньому до цього питання. Стало також відомо, що на найближчому саміті 28-29 червня в Брюсселі ван Ромпей представить план поглиблення економічної інтеграції всередині єврозони. Наразі 17 країн єврозони мають своє фінансово-економічне законодавство, своє регулювання. Керівництво Європейського центробанку неодноразово заявляло, що єдину монетарну політику нелегко проводити в умовах різних фінансово-економічних умов окремих країн.

Amnesty заступилася за свободу зборів у Росії

Ситуація з правами людини в Росії за останній рік не змінилася на краще, говориться в щорічній доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International. «У сферах, які уряд оголосив пріоритетними, — модернізація, боротьба з корупцією й реформування системи кримінального судочинства — прогрес ледве помітний», — констатує Amnesty у своїй «ювілейній» — 50-й — доповіді «Про становище з правами людини в світі». Як зазначає Amnesty, ситуація в Росії характеризується подальшим наступом на свободу зборів і свободу слова, нестабільністю на Північному Кавказі. Великі питання у правозахисників викликали повідомлення про несправедливі судові процеси, а також тортури у відділеннях поліції. У той же час, політичний ландшафт у країні зазнав деяких змін, говориться в документі: «Демонстрації після [думських] виборів стали наймасштабнішими в країні з моменту розпаду Радянського Союзу».

У Багдаді завершилися переговори Ірану та «шестірки»

Переговори Ірану з «шестіркою» міжнародних посередників (п’ять країн — постійних членів РБ ООН і Німеччина) закінчилися вчора в Багдаді. Як повідомляє Бі-Бі-Сі, результати переговорів поки невідомі. Тим часом, у середу дипломатам не вдалося досягти угоди. Представники шести країн зробили Ірану пропозицію, деталі якої не розкриваються, закликавши Тегеран у відповідь зупинити збагачення урану. На це Іран заявив, що збагачення урану — його право, яке не може обговорюватися. За словами представників цієї країни, умови угоди потребують більшого опрацювання. П’ятірка постійних членів Ради Безпеки ООН включає Росію, Велику Британію, Китай, США й Францію.