Кошторис без балансу
Учора на засіданні Кабінету Міністрів прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко вперше представила поправки, внесені новим урядом у держбюджет на 2008 рік, розроблений урядом Віктора Януковича. Серед джерел поповнення бюджету вона назвала прозору процедуру з отримання в оренду й продажу землі несільськогосподарського призначення й комунальної власності. Крім того, уряд сподівається зменшити витратну частину бюджету за рахунок скасування низки пільг народним депутатам і держслужбовцям.
Розширене засідання Кабміну проходило за участю Президента. Очевидно, він не цілком задоволений проектом бюджету й сподівається, що в нього незабаром будуть внесені зміни. «Чутливі позиції ми можемо розглянути в січні з таким розрахунком, щоб у другій- третій декаді лютого ми внесли зміни й доповнення до бюджету 2008 року», припускає Віктор Ющенко. Він указав, що з 15 січня цим займеться робоча група, яка протягом 30 днів розробить пропозиції щодо зміни й доповнення держбюджету на 2008 рік.
Особливу думку в ході обговорення проекту бюджету висловив голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк. На його думку, для прийняття державного бюджету на 2008 рік необхідне послання Президента Віктора Ющенка парламенту. «За Конституцією, ключовим документом, який повинен визначати основні напрями розвитку держави, є послання Президента України про внутрішню та зовнішню політику. Тому ми проситимемо Президента звернутися до Верховної Ради й народу з таким посланням», — зазначив Яценюк на засіданні Кабміну. Наступним кроком, на його думку, повинна стати розробка урядом проекту бюджету-2008 з урахуванням послання Президента. «Після послання Президента в нас, згідно із законом про Кабінет Міністрів, йде програма дій уряду, яка повинна враховувати завдання, вказані в посланні Президента. Після прийняття бюджету потрібно зайнятися державною програмою соціально-економічного розвитку України. Тільки після дотримання всіх цих процедур можна розглядати безпосередньо бюджет на 2008 рік», — стверджує спікер українського парламенту.
Тим часом розходження в процедурі прийняття й термінах затвердження бюджету складають лише зовнішній, поверхневий шар бюджетних колізій. Експерти «Дня» стверджують, що суть усіх розбіжностей полягає в його незбалансованості, до чого, можливо, причетний попередній уряд, що заклав для своїх «спадкоємців» щось на зразок бомби уповільненої дії. На жаль, уряд Тимошенко не міг на цей гачок не клюнути...
Витратна частина бюджету на соціальний захист українського населення в проекті державного бюджету на 2008 рік збільшена в двічі в порівнянні з держбюджетом-2007. «Витрати на соціальний захист у порівнянні з бюджетом-2007 збільшилися на 57% і складатимуть за наявності підтримки уряду, Президента та Верховної Ради — 45 мільярдів 600 мільйонів гривень», — заявила міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова і не без гордості повідомила, що в бюджеті враховані всі соціальні ініціативи Президента, починаючи від забезпечення фінансових виплат при народженні дітей, забезпечення багатодітних сімей і закінчуючи соціальними виплатами пенсіонерам, дітям війни, сиротам і багатодітним сім’ям.
Зрозуміло, що оновлений проект держбюджету на 2008 рік не став бездефіцитним. За словами міністра фінансів Віктора Пинзеника, він передбачає дефіцит у розмірі 18,4 мільярда гривень, або 2,1% ВВП. При цьому уряд планує знизити інфляцію в 2008 році до рівня нижче, ніж 10%, повідомив міністр фінансів. «Сподіваюся, ніколи більше не житимемо за двократної інфляції», — заявив він. Але все ж визнав, що виконання поставленого завдання серйозно ускладнене існуючим дисбалансом бюджету, який досягає 105 мільярдів гривень. Як заявив Пинзеник, для розв’язання цієї проблеми нинішній уряд пропонує терміново внести зміни в податкове й соціальне законодавство, щоб усунути критичний дисбаланс, що склався. Схоже, що дефіцит бюджету уряд постарається перекласти на платника податків.
Серйозні обмовки щодо проекту бюджету висловив голова Національного Банку Володимир Стельмах. Він вважає, що проект держбюджету-2008, підготовлений урядом, навряд чи дозволить знизити темпи інфляції наступного року в порівнянні з тими, що прогнозуються за підсумками поточного року 15,5—16%. «Ми не бачимо чинників, які б у цьому бюджеті демонстрували, що інфляція буде знижена. Треба ще дивитися й дивитися», — повідомив він журналістам. Крім того, він зазначив, що проект заснований на прогнозі середньорічного курсу гривні до долара 5,1 грн./$1, хоч підстав для такої зміни курсу національної валюти з нинішніх 5,05 грн./$1 немає. «У нас уже майже три роки курс 5,05 грн. за долар США — навіть немає 5,05, якщо дивитися середньорічний курс. А тут закладається 5,1», — зауважив він і пояснив, що завищений прогноз курсу гривні може призвести до недонадходження прибутків від оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в порівнянні із закладеними до бюджету. «Я не розумію: якщо три роки так триває, то як можна закладати вище? Це означає штучно завищувати можливі прибутки», — припустив голова НБУ й додав, що підстав для девальвації гривні немає.
