Коте і Софіко: грузинська чарівність у Києві
Для людей, що захоплюються театром, кіно та спортом, ці імена промовляють безліччю асоціацій та приємних спогадів. Варто лише зауважити, що Сергій Параджанов називав Софіко Чіаурелі своєю музою, а Коте Махарадзе визнаний найкращим коментатором ХХ століття простору під назвою СНД. Творчий вечір — це не тільки робота «за сценарієм» — це, передусім, імпровізація, зустріч глядача з героями, героїв з глядачем. Ця зустріч навряд чи вкладеться в означення «тепла» чи «вдалася» — вона була просякнута тією неймовірно тонкою, доброю та водночас потужною енергією, що змушує замилуватись і замислитись. Чарiвна Софіко почала з чарівної розповіді про Тбілісі, але одразу уточнила, що приїхали вони зізнатися у коханні Києву. З нашою столицею акторку пов’язує дуже багато — свою першу нагороду (батоно Коте називав її «радянський Оскар») вона отримала саме у нашому місті. Продовжили вечір уривки з фільмів за участю акторки, вірші та відео про домашній театр цієї дивовижної пари. Батоно Коте неймовiрно жартував: «Я єдиний у світі чоловік, який назвав театр іменем своєї тещі...» Родзинкою записів став сюжет, де Президент України Леонід Кучма співає грузинською мовою. К. Махарадзе розказав багато цікавих історій про спорт та ще раз зізнався у своїх симпатіях до київського «Динамо» (вони ровесники — 75 років) й подякував клубу за надзвичайно теплу зустріч, яку той організував найкращому коментатору, а також зробив презентацію його нової книжки. Більше того, на запрошення клубу К. Махарадзе з дружиною вирушає разом з «Динамо» до Японії, і ми, дуже може бути, знову будемо дивитися футбол під його незрівнянні коментарі. А ще було багато квітів, щирі слова подяки та зал, що стоячи проводжав великих патріотів своєї країни та мистецтва.
