Краще сьогодні, ніж післязавтра
Продовольча безпека «житниці Європи» під питаннямНа базі комітету харчової промисловості, що ліквідується, Кабмін створює Державний департамент продовольства, якому буде доручено функції урядового органу державного управління. Перейменування вийшло симптоматичним і, схоже, відбиває нинішню ситуацію із продовольством у колишній головній житниці Європи.
Як повідомило «Дню» джерело у Мінагрополітіки, в країні значно знизилося споживання м’яса, молока, овочів та фруктів на душу населення. У містах і селах голодують і старі, і діти. Бідність населення сьогодні, на думку експертів «Дня», стає головним складником проблеми продовольчої безпеки, про що свідчить і той факт, що саме цій темі може бути присвячене наступне засідання Ради національної безпеки та оборони України.
У багатьох великих містах різко зросли ціни на хліб. За даними джерела «Дня», у зв’язку з цим уряд, який має у держрезерві трохи більше за 1 млн. тонн зерна (минулого року його зібрано 24 млн. тонн — менше не було за весь післявоєнний час) вирішив «вкинути» на ринок 200 тисяч тонн, щоб збити зростаючі ціни.
Песимістичні прогнози і на урожай нинішнього року, хоч чиновники Мінагропрому уже заявили про намір зібрати 28 млн. тонн. Президент Української ліги підприємців агропромислового комплексу, народний депутат Леонід Козаченко в інтерв’ю «Дню» поставив цю цифру під сумнів. За його словами, урожай цього року буде ще меншим, ніж попереднього, бо земля, попри всі «заходи», залишиться незасіяною, голою. На думку Л.Козаченка, на селі є безліч проблем, які неможливо вирішити: дефіцит ресурсів, відсутність коштів у господарств, труднощі у їх реформуванні. Л.Козаченко назвав чиновників агропрому дуже великими оптимістами. На його думку, реформу на селі слід було починати ще 3 року тому, коли ресурси аграріїв були не такими убогими...
Однак почати краще сьогодні, ніж післязавтра. І, хочеться вірити, що перший крок уже зроблено — «хворому» поставили діагноз: у державі є проблема забезпечення продовольством. Щоправда, щоб вирішити її, однієї констатації фактів недостатньо.