Країна пільговиків і неплатників

Оприлюднені вчора Державною податковою адміністрацією України підсумки 2002 року знову привернули увагу до двох проблем — пільг, які непомірно розрослися, і величезного податкового боргу. Як повідомив заступник голови ДПАУ Володимир Росоловський, податковими пільгами користуються 56% від загальної кількості зареєстрованих платників податків — юридичних осіб. Найбільшу питому вагу мають пільги з ПДВ (43%), податку на прибуток (31%) і плати за землю (20%). Тільки за дев’ять місяців 2002 року внаслідок «пільгового» свавілля не було сплачено податків на суму 39,2 млрд. грн., що на 36% перевищує податкові надходження за цей же час. Податківці підрахували, що в середньому на одного платника податків припадають пільги на суму 329 тис. грн., а по Києву цей показник набагато вищий — 967 тис. грн.

Як і треба було очікувати, ДПАУ не могла переломити стійку тенденцію до збільшення податкового боргу, сума якого за минулий рік зросла більш ніж у два рази — з 6,3 млрд. грн. до 14,7 млрд. грн. Однією з основних причин цього В. Росоловський називає несплату в повному обсязі нарахованих податкових зобов’язань підприємствами ПЕК, які щомісяця нарощують свою заборгованість на 266 млн. грн. Вкрай слабо мобілізуються кошти до держбюджету на підприємствах Мінпромполітики — всього лише на 46,8% від установленого Кабміном завдання.

Усього в 2002 році податкова служба України внесла до бюджетів і державних цільових фондів податків і платежів на загальну суму 40,6 млрд. грн., що на 4,2 млрд. грн. більше порівняно з 2001 роком. Найбільшими джерелами наповнення бюджету стали прибутковий податок із громадян (27%), податок на прибуток підприємств (23%) і ПДВ (17%). Незважаючи на те, що доходи державного бюджету також зросли (на 14,5%), планове завдання 2002 року, як визнав В. Росоловський, у частині держбюджету не було виконано. Заступник глави ДПАУ пояснює це тим, що в 2002 році не було досягнуто основних макроекономічних показників, закладених при підготовці держбюджету-2002 (темпи зростання ВВП і обсягу промислової продукції, інфляція).

З метою компенсації втрат окремих джерел прибутків податківці в 2002 році широко застосовували контрольно-перевірочну роботу: перевірками було охоплено майже 244 тис. юридичних та 197 тис. фізичних осіб. Їхня результативність виявилася дивовижною: порушення податкового законодавства виявлені відповідно у 85% і 75% суб’єктів господарювання, що мимоволі наводить на думку про застосування непрямих методів при плануванні цих перевірок. За результатами «контрольної роботи» до бюджету донараховано 8,8 млрд. грн.

На думку В. Росоловського, виявлені податківцями порушення багато в чому пов’язані зі складним чинним податковим законодавством. Можна чекати, що з переходом на роботу в уряд колишнього головного податківця країни Миколи Азарова податкова реформа отримає прискорення. Сам М. Азаров розраховує, що довгоочікуваний Податковий кодекс буде прийнято вже в першому півріччі цього року. У недавньому інтерв’ю інформаційним агентствам він заявив, що зниження податку на прибуток (у цьому місяці Президент України підписав закон про внесення змін до закону про оподаткування прибутку підприємств) із 30% до 25% є тільки першим кроком податкової реформи. Навесні уряд має намір внести до Верховної Ради також законопроект про зниження податку на додану вартість (з 20% до 17%).

За словами М. Азарова, найближчим часом уряд запропонує механізм першочергового погашення боргу по відшкодуванню ПДВ великим підприємствам- експортерам, які працюють за прямими експортними схемами. «Підприємство виробляє, воно ж і експортує, а раз немає ланцюжка — немає і втрат ПДВ», — сказав він Інтерфакс-Україна. На думку М. Азарова, такий механізм підштовхне українських виробників працювати за «простими, прямими схемами», на які поступово перейдуть усі. М. Азаров також відзначив, що обмеженню використання схем із незаконного відшкодування ПДВ буде сприяти застосування «звичайних цін», визначення яких затверджено недавніми поправками до законів про ПДВ і оподаткування прибутку підприємств.

За словами першого віце- прем’єра, зараз прораховується також можливість зниження відрахувань у соціальні фонди: «Якщо фонд оплати праці збільшиться, то можна розглядати можливість зниження нарахувань на нього, що дозволить також вивести зарплату з «тіні».