Круглий стіл із гострою недовiрою
Учора представники коаліційної трійки — Роман Безсмертний, Олександр Мороз і Юлія Тимошенко — запропонували опозиції провести круглий стіл, щоб знайти вихід із кризової політичної ситуації. Переговори відбудуться в понеділок об 11-й годині ранку в колишньому кінозалі Верховної Ради. Як очікується, народні депутати обговорять статус опозиції в місцевих радах на території всієї України та принципи розподілу комітетів ВР. Лідер однойменного блоку Ю. Тимошенко зазначила, що вбачає сенс круглого столу в тому, щоб почути від Партії регіонів правову аргументацію, яка б пояснила, чому вони блокують парламент. А Р. Безсмертний наголосив, що цю ініціативу схвалив глава держави. Загалом Віктор Ющенко саме фактично став ініціатором такої розмови — він ще в четвер закликав депутатів «негайно» сісти за стіл переговорів. Тема круглого столу також стане провідною в традиційному радіозверненні глави держави сьогодні ввечері, повідомила прес-секретар Президента Ірина Геращенко.
Опозиція ж на круглий стіл відреагувала без ентузіазму. «Ми не проти взяти участь у черговому круглому столі, але ми дуже добре розуміємо, що, на жаль, це можуть бути безрезультатні переговори, коли наші опоненти досі не можуть визначитися зі своєю позицією, вони фактично зривають круглі столи, які повинні відбуватися», — заявив член фракції «Регіонів» Тарас Чорновіл. За його словами, погоджувальна рада керівників парламентських фракцій, яка і мала стати таким круглим столом, у п’ятницю не відбулася, оскільки на засіданні коаліцію представляв лише член фракції БЮТ Олександр Турчинов. Разом із тим, Т. Чорновіл наголосив, що не знає, яким може бути результат такого круглого столу. За його словами, якщо на цьому заході буде заявлено, що коаліція готова приймати рішення та нести відповідальність, Партія регіонів готова іти на такий круглий стіл. При цьому депутат наголосив, що між ПР і демкоаліцією «є серйозний чинник недовіри».
Цей «чинник недовіри» вчора ще більше посилив керівник юридичного департаменту блоку «Наша Україна» Роман Зварич. Він звернувся до Мін’юсту із заявою про заборону в судовому порядку Партії регіонів. Мов, партія «своїми діями із насильницького захоплення Верховної Ради» порушує вимоги щодо діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України й іншими законами України. Зокрема він посилається на статтю 37 Конституції, а також статтю 19 Закону про політичні партії. Крім того, Р. Зварич звернувся з листом до генерального прокурора Олександра Медведька, в якому просить «вжити відповідних заходів прокурорського реагування» щодо дій Партії регіонів. Можливо, таким чином «Наша Україна» намагається «пресингувати» регіоналів перед майбутнім круглим столом. Що й казати, дивний спосiб пiдготовки до дiалогу.
Чого можна чекати від майбутнього круглого столу? Яким може і повинен бути формат і предмет переговорів? Про це «День» поцікавився в експертів-політологів.
Володимир МАЛИНКОВИЧ , директор українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно- політичних досліджень:
— Почати треба з того, що претензії Партії регіонів цілком обґрунтовані. І хоч би що зараз говорили представники коаліції про те, що вони не мали наміру проводити «пакетних голосувань», зрозуміло, що це неправда, бо це було озвучене не останніми особами в штабі помаранчевих. «Пакетне» голосування — це грубе порушення регламенту. За такого голосування не буде легітимного входження прем’єр-міністра у владу. Тому ультиматум ПР і блокування Ради — це, по суті, відповідь на дії тієї частини коаліції, яка хотіла порушити регламент. Сьогодні коаліція вже намагається відступати, тому переговори можливі, а рішення можуть бути досить простими — діяти згідно з регламентом. Обирати таємним голосуванням спікера, і, поки не змінений цей регламент, обирати керівників комітетів пропорційно місцям у парламенті.
Крім того, в коаліційній угоді є пункт про те, що кандидатури на посаду голови Верховної Ради та його заступників обговорюють представники коаліції. І якщо рішення не ухвалене, то спірне питання виноситься на збори коаліції, де його можуть вирішити більшістю в кожній із партій, яка входить у коаліцію. Цього не зробили. І тому коаліція морочить нам голову. Вони самі порушують власні угоди, і якщо вони справді хочуть знайти вихід із ситуації, то повинні просто відмовитися від неправових методів. А на переговорах можна обговорити, які комітети може отримати опозиція. Не в інтересах Партії регіонів — а в інтересах демократії. Ця ситуація, на мій погляд, тим і цікава, що ми на ходу вчимося демократії. Сьогодні управляти країною набагато складніше, і це дуже добре, тому що управління повинне бути складним. І рішення повинні приймати розумні, компромісні, а не відображати волю однієї людини. Тож цей процес нам на користь.
Сергій ТЕЛЕШУН , доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичної аналітики та прогнозування Національної академії держуправління:
— Що стосується круглого столу, то тут не стільки цікавий технологічний момент, скільки те, хто за цим стоїть, які стратегічні цілі головних політичних гравців. Спробуємо прослідкувати складову поведінки Регіонів і новопомаранчевої коаліції, оскільки це взаємопов’язані складові однієї проблеми.
Чому Регіони так поводяться? По-перше, частина представників ПР хотіла до влади, оскільки не уявляють свого бізнесу поза владою. І те, що цього не сталося, вдарило по їхньому самолюбству. Крім того, це вибило в них можливість говорити на рівних із представниками нової «помаранчевої» коаліції.
Друга складова процесу — це втрата «другого редуту» оборони. Суть його — в спробі очолити провідні комітети, які б надали можливість сатисфакції за втрату «першого редуту» — створення широкої коаліції.
Звісна річ, можна сперечатися про формат того, що повинна мати опозиція. Сьогодні багато політичних сил наступили на ту міну, яку вони закладали в процесі підготовки та проведення політреформи. Тобто політична сила, яка набрала більшість голосів, не отримала представництва в системі виконавчих органів влади. Але, разом із тим, нова «помаранчева» коаліція повинна розглянути можливість надання політичним силам, які стануть опозицією, реальних важелів впливу на систему влади. Оскільки опозиція — це теж влада. Мені здається, що круглий стіл й інші технологічні заходи — це спроба визначити статус-кво основних політичних гравців — як Регіонів, так і «помаранчевих».
У цьому ж розкладі можна розглядати і блокування роботи Ради. Воно не може довго продовжуватися, і триватиме доти, поки не будуть затверджені принципи розподілу повноважень у законодавчій владі.
У цей контекст лягають і заяви про нові вибори. При тому, що Регіони мають на них шанс, питання — чи витримають вони економічну та технологічну складову нових виборів — залишається для них відкритим. Це стосується і БЮТ, і соціалістів. Тому вихід для всіх один — чітко, в процесі політичних торгів визначитися, що формально отримує опозиція. Визначитися з форматом відносин між владою й опозицією та з механізмами, тобто регламентом цих відносин. І тоді буде хепі-енд. Тимчасово буде хепі-енд.
Євген КОПАТЬКО , директор Донецького інформаційно- аналітичного центру:
— Усі проблеми між владою й опозицією треба насамперед розглядати з погляду взаємної поваги. І не тільки чути ті аргументи, які висунули регіонали, а й враховувати їх, беручи до уваги ту значну частину українських виборців, яка за них проголосувала. Неповага до своїх опонентів призвела до блокування роботи Верховної Ради. У Партії регіонів теж є свої політичні інтереси, свої вимоги, і якби вони були враховані ще в березні, не було б жодної потреби в цьому круглому столі. Від круглого столу очікується серія взаємних компромісів, але це станеться тільки в тому випадку, якщо відносини між партнерами будуть паритетними.
Володимир ЛУПАЦІЙ , Центр соціальних досліджень «Софія»:
— Одна з принципових вимог, які висувають Регіони, — це обрання спікера у форматі «великої Ради». Друге, якщо брати до уваги виступ лідера Регіонів, то кількість комітетів, на які вони претендують, вельми обмежена. Причина непоступливості «помаранчевих» — це гра різних груп усередині «помаранчевої» коаліції. Одна з останніх насправді важливих новин у відносинах всередині «помаранчевої» коаліції — це не те, що «помаранчеві» начебто пішли на поступки, а в тому, що СПУ та її лідер О. Мороз позиціонував себе як п’ята колона в рамках цієї коаліції. Тому повернення до цих переговорів — це створення хорошої міни при поганій грі. Тобто щоб приховати розкол усередині коаліції, помаранчеві знову пішли на внутрішнє переформатування та можливість цього круглого столу.
У ході переговорів можливий варіант реалізації компромісної схеми. Він містить у собі ротацію кандидатури спікера. Замість Порошенка можливий Єхануров. І надання посади віце-спікера регіоналам. А загалом, коментування цих інтриг стає вже непродуктивним — неадекватно поводяться як «помаранчеві», так і «регіонали». Дочекаємося, поки їх усіх спишуть.
