Крим — це не лише Ялта

Колективи кримських оздоровниць, міністерство курортів і туризму, турфірми та турбюро автономії зустрічали нинішній сезон зі звичним уже оптимізмом, незважаючи на те, що дуже багато чинників викликали побоювання. По-перше, газети та телебачення весь час твердили про те, що влітку Крим вкриється мазутом через пам’ятну всім зимову корабельну аварію в Керченській протоці, що курортників можуть злякати ціни, адже подорожчання відпочинку відбулося на більш ніж 20%. Як завжди кримські конкуренти з Росії не скупилися на чорні фарби — розписували й «відсталий сервіс», і можливість землетрусів, знайшли й «пташиний грип», і «поховання радіоактивної зброї». Один український телеканал узагалі не знайшов у своїй душі про Крим жодного теплого слова, зате кожний день «мочив» український же курорт виключно негативними репортажами. Одним словом, все було як завжди, а тому керівники курортної галузі Криму звично (й успішно!) провели кілька курортних ярмарків, а на повідомлення про загрози не звертали уваги. Сподівались, що з початком літа «рекреанти» повалять натовпом, незважаючи ні на що. Але реальна загроза чекала зовсім з іншого боку, але цього, на жаль, ніхто не зміг передбачити...

У березні та квітні Крим користувався традиційною популярністю, і оздоровниці почали заповнюватися, а в свята навіть був аншлаг. Тепла весна надала можливість розпочати сезон практично на місяць раніше — вже з 1 травня кількість курортників почала стрімко зростати. І коли пляжі заповнилися більш, ніж на половину, заговорили про неминуче зростання кількості курортників і можливі шість мільйонів гостей, що означало б очікуване зростання проти минулого року. Словом, ніщо не віщувало ускладнень...

Однак склалося не так, як гадалося. Уже в середині липня потік гостей до Криму став зменшуватися, оперативні дані щодо кількості курортників показали мінус. Міністерство курортів висловило впевненість, що ситуацію може покращити «оксамитовий» сезон. Однак, незважаючи ні на що, мінус тримається й досі. За даними Мінкурортів Криму, на 8 серпня кількість тих, хто відпочив (розрахована за методикою Національної академії природоохоронного та курортного будівництва) склала понад 3,6 мільйона осіб, що на 2,6% нижче рівня минулого року. Організовано в оздоровницях відпочили (за даними виконкомів і райдержадміністрацій курортних регіонів) 749,1 тис. осіб, що на 2,5% менше показників минулого року. На сьогоднішній день в Криму працює 571 оздоровниця (хоч 2007 року їх було 582), а коефіцієнт заповнюваності оздоровниць, які функціонують, становить 97,2% (хоч 2007 року було 100,3%).

МІСТО ЩАСТЯ: ЯЛТА ВМІЄ СТВОРЮВАТИ ВИДОВИЩА...

Практично єдиним регіоном, який показує приріст курортників є Ялта. Спостерігачі навіть зробили висновок, Керченська катастрофа не завдала негативного впливу на курортний сезон у курортній столиці України. За підсумками першого півріччя, в місті на 4% більше зареєстрованих відпочиваючих, — повідомив на прес-конференції міській голова Ялти Сергій Брайко. За його словами, загалом показники курортного сезону-2008 в Ялті будуть трохи вище торішніх. «Можна сказати, що сезон цього року в Ялті вийшов хороший, незважаючи на те, що загалом по Криму спостерігається зменшення кількості відпочиваючих, — повідомив Брайко. — В нас на 4% більше організованих відпочиваючих. Навіть зовні видно, що цього року в нас відпочиваючих більше, хоч і минулий сезон у нас був дуже хорошим». За підсумками першого півріччя Ялта також отримала на 40% прибутків більше, і на 7 мільйонів гривень перевиконала бюджет. «Я сподіваюсь, що по завершенню курортного сезону ми точно констатуватимемо — в нас цей сезон пройшов набагато краще, ніж сезон минулого року», — впевнений Сергій Брайко.

Однак і тут не обійшлося без тривожних факторів. І на Південному березі Криму спостерігається відтік відпочиваючих із Росії — в порівнянні з минулим роком російських туристів стало на 6% менше. «Сьогодні в нас курортників із Росії 14%, а минулого року було 20% на цей період, — повідомив Сергій Брайко. — Основний турист — 70% — це турист з України. Ялту відвідали громадяни Білорусі, східних країн колишнього СНД, спостерігається невелике збільшення відпочиваючих з Японії, на тому ж рівні — німці та американці. Але з далекого зарубіжжя — лише 6%».

Це стосовно відпочиваючих із путівками в оздоровниці. А ось серед неорганізованих відпочиваючих картина також неоднозначна. Стосовно неорганізованих відпочиваючих, за словами Сергія Брайка, міська влада має лише попередні дані. «Ми можемо підрахувати лише тих, хто проходить через наше курортно-посередницьке бюро. Говорити про якусь точну кількість неорганізованих відпочиваючих немає сенсу, оскільки курортного збору немає, а значить — і обліку неорганізованих відпочиваючих немає», — пояснив міський голова.

Загалом можна сказати, що успіх Ялти невипадковий. Міська рада та оздоровниці намагаються все зробити для того, аби ті, хто не шукають уже іншої кримської екзотики, але прагнуть до розкоші та курортних традицій, не втратили бажання з року в рік приїздити сюди. Днями місто відсвяткувало своє 170-річчя. До речі — дивний у нас принцип літочислення населених пунктів. Історикам відомий договір 1381 року, в якому стверджується, що Генуезька республіка здобуває права на Південний берег Криму, і серед інших населених пунктів у ньому фігурує і Джаліта. Тому, якщо навіть виходити лише з цього факту, то місту — 627 років. Адже з історії ще відомо про перше поселення древніх греків під назвою Ялос, яке виникло ще в епоху античності. Отже Ялта, як мінімум, — ровесниця Херсонесу, Керчі та Євпаторії. Однак у нашій системі літочислення точкою відліку «біографії» Ялти став указ російського імператора Миколи I від 4 квітня 1838 року про привласнення їй статусу міста. 1799 року, за відомостями історика П. Сумарокова, в містечку навколо Полікуровського горба нараховувалося 13 будиночків для солдатів грецького батальйону, які здійснювали охорону кордону. До моменту видання указу тут проживало 224 особи, розташовувалися, мовляв, митниця, карантинна застава з госпіталем, пошта, церква, 36 будинків. 1921 року, за рішенням ревкому, Ялту було перейменовано на Красноармєйськ, але здоровий глузд узяв гору над революційним пафосом, і місто зберегло своє чудове ім’я...

Але не в цьому справа, а в тому, що й цю дату було перетворено на засіб масового залучення гостей. Уже хто-хто, а Ялта вміє «створювати видовища». Територія від Гурзуфа до Фороса майже все літо являє собою сценічний майданчик під зоряним небом із каскадом яскравих музично-хореографічних заходів за участю зірок театру, естради, кіно та інших видів мистецтв. Центром подій стали набережна та концертний зал «Ювілейний». Тому в курортний сезон кількість населення курортної столиці збільшується в кілька разів. Нинішній сезон — не виключення. Як стверджує Сергій Брайко, нинішнє курортне літо «сконструйоване» за принципом «Ялта — місто щастя!» Тут тобі і театралізовані свята, і парусна регата, і парад яхт під керуванням чемпіонів і призерів змагань із парусного спорту з Миколаєва, Херсона, Дніпропетровська, Маріуполя, Севастополя, Керчі та Ялти — учасників регати. Для гостей організовують і естрадні концерти, парад духових інструментів, влаштовують міжнародний турнір із кікбоксингу, тайського боксу на кубок Південного берега. Проводяться молебні у славу міста, традиційне свято Нептуна, Дні високої моди за участю В’ячеслава Зайцева, виставки картин ялтинських художників, програми для дітей.

ЯЛТА ВЕСЬ КРИМ НЕ ВИТЯГНЕ...

Аналіз планів розвитку курорту та реальних перспектив засвідчує, що і в майбутньому Ялта і весь ПБК залишаться немовби локомотивом курортної галузі. Міський голова Ялти Сергій Брайко говорить, що майбутнє міста, насамперед, пов’язане з розширенням тимчасових рамок курортного сезону та перетворенням його на цілорічний сервісно-розважальний центр. Частково ця мета досягається організацією гірськолижного курорту на плато Ай-Петрі і розвитком конгресного туризму, тобто створенням максимальних умов для проведення будь-якої пори року семінарів, конференцій, симпозіумів і т.ін. «У нас немає конгресного туризму, оскільки немає нормального конгрес-холу, — говорить Сергій Брайко. — Але з 1 жовтня на горі Дарсан такий об’єкт почне будуватися. Ми зверталися до Президента і в нього лежить проект указу про те, як саме потрібно перетворити Ялту ще й у зимовий курорт».

За словами мера, розвиток плато Ай-Петрі, як гірськолижного курорту, прямо пов’язане з перетворенням Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника на Національний парк. «Тому я сподіваюсь, що коли будуть вирішені юридичні питання, приступатимемо і до розвитку тієї території», — говорить Сергій Брайко.

Давно вже органи влади Криму розраховують знайти додаткову територію під великі інвестпроекти на ПБК зі створенням Національного парку на землях Ялтинського гірничо-лісового заповідника. При цьому площа заповідних територій залишиться колишньою — за рахунок розширення на землях Бахчисарайського лісництва.

Ще 2006 року глава парламенту автономії Анатолій Гриценко вносив пропозицію Президенту України Вікторові Ющенку вивести 800 гектарів зі складу Ялтинського гірничо-лісового заповідника, оскільки Ялта та селища Південного берега Криму не мають можливості для реалізації великих інвестиційних проектів через відсутність вільних земель. Тоді екологи розцінили намір кримської влади виключити із заповідного фонду 800 гектарів, як явну тенденцію до знищення рекреаційних ресурсів Південного берега Криму і перетворення його на будівельний майданчик літнього дачного селища для еліти. Але 15 квітня 2008 року кримські екологи і вчені обговорили на нараді в Постійному представництві Президента в Криму проект створення Національного парку. Загальна площа парку складе майже 250 тисяч гектарів — від мису Айя до Карадага, і ділитиметься на зону абсолютної заповідності та зону рекреації. За словами постпреда Президента Леоніда Жунька, створення Національного парку допоможе виконати указ Президента про встановлення кордонів заповідних територій Великої Ялти.

І хоча раніше вчені й екологи Криму наполягали на тому, щоб надати плато Ай-Петры заповідного статусу, тепер Кримська академія наук звернулася до Президента Віктора Ющенка з проханням видати указ про розширення кордонів Ялтинського гірничо-лісового заповідника з включенням до нього території Ай-Петрінської яйли. Цього року райдержадміністрація Бахчисарая збирається розпочати будівництво гірськолижного комплексу на схилі плато Ай-Петрі. За розрахунками адміністрації, проект вартістю 1,5 мільйона доларів, дозволить створити нові робочі місця й принесе додатковий прибуток до місцевого бюджету. Перетворити Ай-Петрінську яйлу на «кримські Альпи» планує й влада Ялти. Активним лобістом зимового курорту виступає секретар ялтинської міськради Олексій Боярчук. Однак ці проекти, по-перше, потребують часу для реалізації, по-друге, вони не вирішать проблем розширення курорту для всього Криму.

Як показує нинішній сезон, кримське міністерство курортів і туризму переконалося, що Ялта весь Крим не витягне. Так, тут галузь успішніша за інші, так, її рівня прагнуть своєрідні Алушта, Судак, Євпаторія, Феодосія. Але на цьому й закінчується перелік курортних регіонів. А це свідчить, що Крим досі в курортному сенсі освоєно лише на третину. Регіони, що давно називають дуже перспективними з курортного погляду, — Арабатська стрілка, кримське узбережжя Азовського моря, Керченський півострів, Тарханкут і околиці Донузлава, Чорноморський район — досі залишаються курортною цілиною, й робота з їхнього освоєння просувається дуже повільно.

Річ у тім, що навантаження курортників на ПБК і традиційні вже курорти сягає межі. Фахівці галузі говорять, що хоч і ходять нічим не підтверджені легенди про те, що за радянських часів Крим приймав до 10 мільйонів туристів, але зараз шість мільйонів туристів на рік — більше нікуди. Звичайно, якщо галузь не освоїть нові території, не відкриє нові оздоровниці, нові сервісні комплекси, а заразом нові транспортні схеми, нові механізми постачання, водопостачання, постачання енергії, відведення нечистот і утилізації сміття. І хоча ці перспективні регіони мають досить багато курортних ресурсів — тут більш як 20 цілющих грязьових озер, багато джерел мінеральної води, об’єктів для туризму, чудові можливості для SPA-установ, але лише наведений вище перелік проблем, які треба вирішити для їхнього освоєння, свідчить, що це справа не одного дня й потребує не один мільярд інвестицій. Адже спочатку ці проблеми, наприклад, з водопостачанням і утилізацією сміття, треба вирішити на самому ПБК, тому що й там є проблеми.

Рада міністрів Криму розробляє Генеральну схему планування території півострова, яка враховуватиме комплексне формування всього курортного господарства, створюється господарське товариство з освоєння Західного Криму, розробляються плани забудови курортних територій на Керченському півострові. Але для реалізації таких проектів потрібні величезні інвестиції. А з цим проблема. Усі пам’ятають, що декілька років тому Лужков приїхав, пообіцяв вкласти в Керченський півострів нечувані суми — та й поїхав собі! Кримська влада, було таке, домовилася з урядом Москви про комплексний проект з облаштування у східній частині півострова курортної зони. На 22 тисячах гектарів уздовж узбережжя Азовського моря московська мерія обіцяла звести сучасні об’єкти рекреації. У цей проект, як планувалося, мусили вкласти близько трьох мільярдів доларів з міської скарбниці Москви. На думку влади Криму, такий проект комплексної забудови міг би зберегти узбережжя Азовського моря від хаотичної забудови й дати Криму повноцінні 22 тисячі гектарів курортної зони нової якості. Але інвестицій потрібного масштабу поки немає...

Нещодавній гість Криму голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк, наприклад, під час візиту до Ялти висловив думку, що розвитку туристичного потенціалу регіону заважає корупція в місцевих радах Криму. На його думку, за виділення землі під будівництво рекреаційних об’єктів мерії прибережних міст просять надто високу плату, що відлякує великих інвесторів. На думку Яценюка, забудову прибережних територій Криму мають здійснювати світові туристичні оператори й за єдиною системою. «Треба пускати в Крим світових туроператорів, давати їм землю, але якщо їх сюди запросити, місцева влада стільки нацифрує, що дешевше на Мальорці будувати, ніж у Криму», — говорить Арсеній Яценюк. На думку глави українського парламенту, Криму потрібен генеральний план забудови території, який, як ми говорили вище, вже розробляється. Він повідомив, що особисто спостерігав хаотичність забудови Криму, пролітаючи над півостровом.

«Ми говоримо, що Крим — перлина, то можна для цієї перлини зробити генеральний план забудови, а не будувати на кожній ділянці по хатинці», — стверджує Арсеній Петрович. Він визнав, що поки влада різних рівнів не зацікавлена в єдиній схемі забудови Криму. А ще раніше Арсеній Яценюк, який працював раніше міністром економіки в уряді автономії, пропонував кримській владі виставити на світові аукціони ділянки рекреаційного значення. «Якщо сьогодні не запустити на територію Криму світові бренди, які займаються курортною сферою, то ми далі грузнутимемо в низьку конкуренцію, в низький рівень сервісу», — говорить Арсеній Яценюк. За його словами, Крим має запропонувати інвесторам землі з готовою інфраструктурою, а не з умовою її забудови, як це було раніше. Адже часто однією з умов виділення землі під велике рекреаційне будівництво є проведення до ділянці й прилеглому населеному пункту комунікацій.

І хоча чимало цих ідей уже реалізовуються, але в чомусь Арсеній Петрович і правий, вважають у Криму. Верховна Рада Криму декілька місяців тому ухвалила постанову «Про створення господарського товариства з метою реалізації заходів щодо стійкого розвитку Західного Криму». Її завдання — управління курортними землями західної частини півострова. При цьому планується, що 60% акцій дістануться республіці, а 40% — органам місцевого самоврядування західного Криму. Єдиним засновником госптовариства й одночасно представником інтересів автономії стане Фонд майна Криму. Цей проект передбачають реалізувати в прибережній зоні Євпаторійської міськради, Сакського, Чорноморського й частково Раздольненського районів. Автори проекту вважають, що акціонування убеспечить західне узбережжя Криму від «перетворення на різнобійні стоянки приватних пансіонатів».

З ТУРИСТАМИ ТРЕБА ПРАЦЮВАТИ...

Особливі плани в Криму на використання історичного потенціалу півострова, адже «море й сонце» можна знайти й на інших світових курортах, а от Керч, Севастополь — єдині в своєму роді. І щоб побачити все це, є лише один спосіб — приїхати й подивитися, тобто стати туристом. У Керчі виставлена «золота скарбниця Боспору», тут містяться знамениті «Склеп Деметри», «Царський курган», проводяться міжнародні конференції з античної й ранньовізантійської історії. Керченський заповідник курирують близько десяти археологічних експедицій, які приносять в музеї безцінні експонати, й для того, щоб побачити все це, варто їхати з будь-якого куточка Землі.

Тому новий курс міністерства курортів і туризму Криму, як говорить міністр Володимир Савельєв, полягає в тому, щоб зазивати не лише «на море й сонце», а й приваблювати потенційних туристів з усього світу інформацією про унікальні об’єкти, яких немає більше ніде в світі. За цим принципом було зроблено курортні виставки Криму не тільки в Ялті, а й у Москві, в Ганновері й інших світових експозиціях, де традиційно бере участь і Крим.

Ми розвиваємо всі види туризму, говорить Володимир Савельєв, — пішохідний, спелеологічний, етнографічний, науковий, авто- й велотуризм, альпіністські маршрути, скалолазання, археологічний, кінний, екологічний, діловий туризм, дайвінг, SPA-туризм, яхтовий, але ми усвідомлюємо, що в кожному випадку туристи просто так до нас не приїдуть, із ними треба цілеспрямовано працювати.

Днями в Криму реалізована ще одна форма цілеспрямованої роботи з курортниками. У зв’язку зі збільшенням кількості туристів, що прибувають до Криму на власному автотранспорті, міністерством курортів і туризму Криму спільно з Генічеською райдержадміністрацією Херсонської області відкрито туристсько-інформаційний центр у селищі Чонгар, на в’їзді до Криму. Його завдання — надання інформаційних послуг автотуристам. Це дозволить гостям Криму підібрати відпочинок на будь-який смак, дізнатися про місцезнаходження готельних і санаторно-курортних установ, об’єкти екскурсійного показу, отримати необхідну консультацію з питання надання туристських послуг.

— Ми поставили собі за мету на всіх в’їздах на територію автономії створити такі центри, з наданням безкоштовних послуг гостям, туристам, які прибувають до нас на відпочинок, розповів Володимир Савельєв. — У липні подібний центр було відкрито, й він успішно працює поблизу Керченської поромної переправи. Через протоку до нас їдуть росіяни, автотуристи із середньоазіатських і закавказьких республік. Щоб допомогти гостям Криму, ми видали довідкову літературу — карти, атласи, путівники для безкоштовної роздачі гостям. Наступного року збираються створити ТІЦ на трасі в районі Армянська й Красноперекопська, на залізничному вокзалі Сімферополя, що дозволить приїжджим краще зорієнтуватися з вибором місця відпочинку. А нам, наскільки можливо, — переспрямовувати потоки відпочиваючих з Південного берега до східних і західних районів півострова, не настільки переповнених курортниками й туристами.

Володимир Савельєв вважає, що зменшення кількості курортників нинішнього року пов’язане не лише з антирекламою Криму в сусідній державі, а й з економічною ситуацією в Україні, а саме: зростанням інфляції, падінням курсу долара й стрибком цін на нафтопродукти, бензин, дизпаливо й, відповідно, на послуги санаторно-курортних установ, продукти харчування. «Але ми не драматизуємо ситуацію, говорить він, вона вже поступово починає виправлятися, оздоровниці заповнені на 97—100 відсотків. До того ж, аналогів нашим санаторіям, де можна не лише відпочити, а й пройти курс лікування, на інших курортах, за винятком пострадянських республік, немає. Тому оздоровниці користуються попитом. Але все це свідчить лише про те, що реконструкцію курортної галузі Крим має наполегливо продовжувати, освоювати й нові регіони, й нові види послуг...»