Ким пожертвують? Уряд намагається

«Раптова» заява колишнього шефа не тільки «примусила» заговорити Мінфін, але і дозволила йому одягнутися в мундир «доброго слідчого», котрий зовсім не прагне на кореню секвеструвати бюджетні програми. У четвер держсекретар Мінфіну Анатолій Максюта заявив про те, що його відомство, крім обмеження витратної частини, бачить ще два шляхи збалансування держбюджету-2002: полiпшенння збирання податків і збільшення обсягів запозичень. «Гадаю, що всі три рішення — підвищення збирання податків, розгляд питання запозичень і обмеження, де можливо, витрат — мають прийматися в комплексі», — сказав А. Максюта, що заміщає Ігоря Юшка, котрий пішов в двотижневу відпустку.

А. Максюта наголосив, що Бюджетний кодекс надає міністру фінансів право обмежувати витрати бюджету. «При цьому ми обов’язково виходитимемо передусім з принципу захищеності статей держбюджету і неприпустимості створення заборгованості щодо них», — зазначив держсекретар, це слід розуміти як обіцянку не кривдити бюджетників, а як і раніше платити їм зарплату, включаючи, мабуть, і обіцяне п’ятнадцятивідсоткове її збільшення вчителям... Щоправда, при цьому він додав, що в Україні існує ряд програм, реалізація яких так і не розпочалася (невже йдеться про програми інноваційного розвитку? — Авт. ), тому їх фінансування можна безболісно відкласти, щоб забезпечити збалансованість бюджету. Проте, віддаючи данину вказівкам прем’єра, держсекретар також відзначив, що для збалансування держбюджету Мінфін передусім вживатиме заходів щодо виконання його прибуткової частини, і висловив жаль, що недоплата щодо платежів продовжує зростати, незважаючи на напружену роботу органів стягнення і позитивний розвиток економічної ситуації. Розкриваючи тезу про нарощування запозичень, держсекретар нічого не сказав про плани залучення до бюджету 3,5 млрд. грн. через рефінансування комерційних банків або шляхом використання надмірної їх ліквідності, а наголосив на планах отримання другого траншу програмної системної позики Всесвітнього банку ($250 млн.) і визнавши, що «питання термінів» його отримання існує.

При цьому мінфінiвське мовчання можна трактувати і як свідчення деяких його розбіжностей з Мінекономіки, звідки вийшов проект внутрішніх запозичень, підтриманий і переосмислений прем’єр-міністром Анатолієм Кінахом. У четвер він доручив цьому і іншим міністерствам запропонувати комерційним банкам країни «сучасно підготовлені, ефективні інвестиційні і інноваційні проекти» для довгострокового кредитування з використанням механізму рефінансування Національного банку. «Це дозволить нам зробити істотний крок щодо підвищення інвестиційної і інноваційної складової державної економічної політики», — заявив прем’єр. І додав, що здійснення цих проектів дозволить продовжити структурні зміни в економіці, технічно і технологічно оновити виробництво.

Ця позиція прем’єра зразу отримала політичну підтримку в парламенті. Віце-спікер Олександр Зінченко висловився за найшвидше впровадження комплексу невідкладних заходів, спрямованих на розвиток великого промислового виробництва в Україні. За словами О. Зінченка, мова йде, передусім, про потребу ухвалення ряду законодавчих актів для підтримки провідних галузей і підприємств, а також про потребу проведення політики пріоритетних капіталовкладень в поточному році і на період 2002—2005 років. Віце-спікер відзначає важливість підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних підприємств на пріоритетних для України ринках і просування високоякісних українських товарів на світові ринки збуту. Він вимагає вдосконалити політику підтримки власного виробника і, зокрема, створення сприятливої атмосфери для роботи тих підприємств, економічні показники яких мають тенденцію стабільного зростання, відмовившись від помилкової практики підтримки збиткових підприємств. Зінченко запропонував спрямувати кошти, що звільнилися завдяки цьому, на підтримку ефективно працюючих підприємств і захистити їх від свавілля чиновників. Серед першочергових заходів з цього ряду він також назвав найшвидше здійснення податкової реформи і активне залучення провідних фахівців Національної академії наук України до розробки «проривних» економічних технологій.

Підтримка виробника, ініційована з Верховної Ради, зробила можливою і більш активну позицію Мінекономіки. Того ж дня глава цього відомства Олександр Шлапак «загрожував» Мінфіну і Держподатковiй адміністрації тим, що дефляція в Україні (при цьому дорожчають розрахунки щодо зовнішньої заборгованості країни. — Авт. ) може зберегтися через надлишок зерна на ринку. «Якщо цей товар не вивезуть, то ціни на нього на внутрішньому ринку, безумовно, обваляться, і тоді ми отримаємо дефляційний процес», — зазначив міністр. При цьому він висловив жаль, що податкова, використовуючи прогалини в законодавстві, стримує експорт зернових. Проте Мінекономіки оптимістично передбачає, що інфляція в серпні не перевищить 1%. Нагадаємо, що міністерством було скориговано прогноз інфляції 2002 року з початкових 9,8% до 3-6,5%. Розкид цифр в ньому говорить сам за себе і залишає простір як для спекуляцій на тему слабкості виконавчої влади, так і для вправ з усікання бюджету. Підрахунок жертв, за звичаєм, буде проведено восени.