Ліва риторика

Можливо, йде на спад борошняна криза. Протягом 1—2 липня ціни на позабіржовому ринку зернових впали на 20%. Ця тенденція посилюється у зв’язку зі зростанням поставок з-за кордону і нарощуванням жнивної кампанії у південних областях країни. Швидше за все, докризового рівня ціни досягнуть уже цього тижня, і потім продовжать зниження. У багатьох магазинах борошно і крупи все ще відсутні, тому що оптові покупці саме чекають зниження цін до прийнятного рівня. Два тижні цінової лихоманки на продовольчому ринку позаду, і саме час підбити перші підсумки цієї дивної кризи.

КОМУ ЦЕ БУЛО ПОТРІБНО

Легше відповісти, кому це було не потрібно — керівництву уряду з далекосяжними політичними планами. Криза не була вигідною нікому, і стала банальним наслідком грубих помилок аграрного блоку попереднього та й теперішнього уряду. Починаючи з лютого Міністерство економіки публікувало короткострокові прогнози, у яких вказувало невеликий ризик цінового сплеску на ринку зерна. Але Кабмін так і не зміг вжити заходів з недопущення кризи. І це проблема, у тому числі й самого Міністерства економіки, що працює в замкненому просторі і не має ефективного впливу на політику галузевих міністерств. У травні з’явився президентський указ про заходи зі стабілізації ситуації на ринку зерна, але велику частину доручень Кабмін не виконав. Вибух кризи дав можливість заробити тим, хто купує пшеницю, переробляє її та продає борошно. Але гравці цього ринку не настільки впливові, щоб спровокувати такий могутній «абсцес». Інша річ, що коли ціновий вибух стався, з’явилося чимало фірм-спекулянтів. Але їхня поведінка традиційно має ситуативний характер, і великої гри на негативних очікуваннях тут не було.

СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО. ЗАЙВЕ

Найочевиднішою причиною цінового вибуху стала втрата Міністерством аграрної політики контролю над інформаційними і товарними потоками на ринку зерна, борошна і круп. Міністерство не стало головним інтелектуальним штабом, у якому розробляють тактику урядових дій у галузі. У період розриву, коли новий урожай ще не почали збирати, а старий уже закінчився, уряд здійснив низку дивних помилок, які розхвилювали споживчі настрої. Міністерство аграрної політики у цій ситуації займало позицію байдужого спостерігача.

Адже саме урядові аграрії повинні були сказати прем’єр-міністру Віктору Януковичу про непродуманість публічного заклику 14 червня на адресу губернаторів не допустити підвищення цін на хліб. Населення потрапило під могутню інформаційну хвилю, що породила чутки про грядущий дефіцит борошна і круп: губернатори у відповідь на вимоги керівництва країни гучно заявляли про необхідність здійснення закупівель продовольчої пшениці за кордоном. Очевидно, що на певних посадах люди не мають права дозволяти собі заяви, які можуть спровокувати паніку.

...НЕ ВІДХОДЯЧИ ВІД КАСИ

Панічним настроям щосили посприяли і заяви галузевих об’єднань: «Укрхлібопрому» й «Української зернової асоціації». Вони на початку липня почали активно лобіювати пільговий імпорт пшениці на період до липня 2004 року, змальовуючи жахливі картини, які чекають на країну у випадку, якщо пільг не буде. Але вже у цих організацій напевно повинна була бути інформація про реальні запаси зерна у країні. Чомусь лише після кризи Мінагрополітики оголосило, що насправді Україна має зі старого урожаю ще не менше 1 мільйона тонн зерна, чого цілком вистачить на період до жнив. Навіщо ж тоді країні пільговий імпорт? На підписання контрактів і поставку імпортного зерна на пільгових умовах (навіть якщо закон про це приймуть) піде не менше місяця. До кінця липня країна вже буде «завалена» зерном власного виробництва. І сенс імпортних операцій у цьому випадку зводиться лише д о забезпечення чийогось не дуже прозорого бізнесу. Навіть якщо справді більше ніж 20-мільйонний урожай-2003 не забезпечить річних потреб України у продовольчій пшениці (така потреба оцінюється в 6,5 мільйона тонн), навряд чи галузевим асоціаціям було варто з цієї проблеми роздувати скандал, а Мінагрополітики так флегматично за цим спостерігати. Зрештою, Україна впродовж останніх років благополучно переживала і гірші урожаї, і гірші погодні умови. До речі, слід відзначити інтерес до стану зернових напередодні кризи і зі сторони українського Гідрометцентру. 14 і 17-го червня погодне відомство чогось публічно заявляло про побоювання за стан урожаю, а вже 19-го у магазинах почалася паніка.

А самі учасники ринку зернових схильні пояснювати минулу кризу слабкістю уряду і виправданими страхами (всi пам’ятають продрозверстку, голод, дефіцит) населення.

Директор компанії «Про Агро» Микола Верницький усіляко відкидає підозру в змові основних учасників ринку. «На ринку справді були спекуляції. Але в цьому випадку спекулянтами були звичайні бізнесмени, які реагували на ринок. Попит різко перевищував пропозицію, і в такій ситуації безглуздо не підіймати ціну», — говорить пан Верницький. На його погляд, головною причиною кризи став дефіцит на ринку зернових, який спостерігався із зими. Можливо, він і не переріс би у ціновий вибух, якби не несподіване зростання ажіотажного попиту з боку населення. «Це тільки уряд може говорити про змову», — вважає Микола Верницький.

Уряд дійсно «вдарився» у ліву риторику часів продрозверстки. Прем’єр-міністр Віктор Янукович у розпал кризи виступив із заявою про намір перевірити законність доходів тих фірм, які заробили кругленьку суму на спекуляціях. Але через кілька днів з уряду надійшла інформація, що контроль за такими фірмами відбуватиметься лише у рамках загального моніторингу. Іншими словами, нікого не арештовуватимуть. Найбільші бариші на кризі отримали приватні акціонери борошномельних компаній. Вони закуповували зерно за старими цінами, а борошно продавали за завищеними.

Щоправда, задля справедливості слід відзначити, що багато хто з власників цих компаній володіє і хлібокомбінатами, чий бізнес в останні дні виявився збитковим — борошно подорожчало, а ціни на хлібопродукти стримує місцева влада.

Як би там не було, прем’єр-міністр учора вже пообіцяв стабілізацію на продовольчому ринку, максимум, протягом двох тижнів: «Ми зробили все, щоб це відбулося». При цьому Віктор Янукович зазначив, що уряд зіткнувся з проблемою неможливості у рамках закону впливати на цінову ситуацію. Очевидно, «інші» методи у вигляді адміністративного тиску на окремі компанії вже застосовують. Кабмін уже ініціював перевірки комерційних структур, які, зі слів прем’єра, «приховують продовольство з надією на підвищення цін». Очевидно, таким комерційним структурам швидко дадуть зрозуміти, що спекулювати на тимчасових труднощах недобре. А створювати їх? Віктор Янукович особисто координує роботу правоохоронних органів у цьому напрямі.

Не виключено, що протягом декількох днів деякі регіональні компанії продовжать підтримувати штучний ажіотаж на ринку, користуючись монопольним місцем «своїх». Про таку загрозу учора заявив херсонський губернатор Анатолій Юрченко. «Дії деяких компаній носять штучний характер», — заявив губернатор. Однак у деяких регіонах існує спайка між інтересами керівництва областей і зернотрейдерами. Заклики прем’єр-міністра до обладміністрацій стосовно наведення ладу на ринку в такому випадку виглядають проханням до вовків не їсти м’яса.

ПОЛІТИКИ ВИЯВИЛИСЯ ПЕРЕДБАЧУВАНИМИ

Українські політики зреагували на кризу з деяким спізненням, оскільки більшість із них минулого тижня перебувала в округах чи на відпочинку, і точно у чергах за крупами не стояла. Лише у вівторок, 1 липня, коли парламент відновив роботу, опозиційні депутати різко активізувалися і вибухнули критикою на адресу «існуючого режиму». За іронією долі, саме цього дня криза і закінчилася й оптові ціни на крупи і борошно різко пішли вниз. Проте лідер КПУ Петро Симоненко встиг закликати народ до акцій громадянської непокори, глава «Нашої України» Віктор Ющенко звинуватив уряд у втраті контролю над ринком продовольства, а голова СПУ Олександр Мороз та АПУ Катерина Ващук знову ж заявили про необхідність нових пільг для аграріїв. Уряду, схоже, доведеться все-таки погодиться на пільгове ввезення продовольчої пшениці і відстрочку сплати ПДВ для сільськогосподарських фірм. Тим більше, що активними лобістами пільгового імпорту стало і Мінагрополітики. Саме воно займатиметься розподілом пільгової квоти між приватними компаніями, у зв’язку з чим політична вага галузевого відомства безумовно збільшиться. Принаймні, видача ліцензій — досить «хабаромістка процедура» в наших умовах.

Найбільш довгостроковим наслідком кризи може бути погіршення шансів одного з потенційних претендентів на пост Президента України. Населення цілком може і забути, хто очолював уряд у період цінового вибуху, але політтехнологи — ніколи.

ЩО ДАЛІ

Міністерство аграрної політики чекає зниження цін на зернові до докризового рівня. Напевно, вони впадуть ще нижче. Уряд доручив ДАК «Хліб України» скуповувати зерно за ціною 660 гривень за тонну. «Ми виділяємо 400 мільйонів гривень на закупівлю зерна нового урожаю», — заявив учора Віктор Янукович. Услід за цінами на пшеницю вниз повзуть й оптові ціни на борошно та крупи. У період стрибка цін великі закупники припинили роботу, і нині продовжують вичікувати «хорошої» ціни. Подальші тенденції на ринку залежать від грамотності дій уряду. Судячи з того, що торішнього рекордного урожаю зернових країні не вистачило до наступного урожаю, ця грамотність — не факт. І все ж влада отримала хороший урок ринкового регулювання, і це дає підстави для хиткого оптимізму. До того ж, якщо подібні кризи повторяться, на перспективах багатьох політиків можна буде ставити хрест. Сподіватимемося, що вони бояться якщо не за наше, то за своє майбутнє.