Логічне призначення
Учора влада переконувала громадськість, що політичної кризи в країні немає. Є «певні кризові явища в команді, яким треба точно поставити діагноз і вилікувати їх. Насамперед йдеться про консолідацію роботи всіх вертикалей влади». Так охарактеризувала тривалий «у верхах» конфлікт прес- секретар Президента Ірина Геращенко. Сьогодні, можливо, Віктор Ющенко сам оголосить свій діагноз ситуації, що склалася на прес-конференції. Можливо, глава держави також представить пресі нового держсекретаря України, екс-віце-прем’єра з питань євроінтеграції Олега Рибачука. Президентський указ про його призначення був підписаний, як з’ясувалося, ще у вівторок, але оприлюднений у середу. Експерти називають О. Рибачука одним із найближчих до Ющенка людей у президентському оточенні. Цілком можливо, що призначення Рибачука має на меті також зняти конфлікт між ним і міністром закордонних справ Б. Тарасюком із приводу ексклюзиву на українську євроінтеграцію.
Тим часом Олександр Зінченко, будучи гостем вівторкового вечірнього прямого ефіру телеканалу «Тоніс», заявив про свою готовність свідчити в суді проти представників оточення Президента, обвинувачених ним у корупції. Він також сказав, що хотів би зокрема дізнатися, як секретар РНБО Петро Порошенко опинився у списку найбагатших людей Центральної та Східної Європи за оприлюдненою напередодні версією польського журналу «Wprost»? (Це до питання про відокремлення влади та бізнесу, про що так багато колись — останнім часом ці розмови якось вщухли — говорила тоді ще нова влада...)
Петро Порошенко у свою чергу після закінчення засідання РНБО у вівторок повідомив журналістів, що підписав листа до Генеральної прокуратури, СБУ і МВС, де «попросив порушити кримінальну справу за фактами, які оприлюднив пан Зінченко, провести ретельне розслідування, допит тих, хто фігурував у заяві, й ухвалити обґрунтоване об’єктивне, процесуальне рішення. У разі наявності складу злочину або підтвердження інформації — порушити справу, в разі відсутності подібної інформації — ухвалити процесуальне рішення про відмову в порушенні кримінальної справи... Я впевнений, що це рішення стане основою, аргументацією для суду, оскільки другим документом, який я підписав, була позовна заява до пана Зінченка. У цій заяві я вимагаю надати в суді будь-які докази оприлюдненої інформації...». До речі, з приводу звернення пана Порошенка до ГПУ, СБУ і МВС виникають запитання: кого секретар РНБО «просить» допитати ввірених йому ж силовиків? Себе самого, а також Третьякова і Мартиненка, які теж «фігурували» в заяві Зінченка? Чи Зінченка? І чи може в цій ситуації (схоже, що доходить мало не до абсурду) громадськість розраховувати на безсторонність «слідчих» й об’єктивність такого розслідування?.. До речі, так і не надійшли чіткі роз’яснення: про що йшлося на закритій нараді у Президента у вівторок, яка плавно переросла в засідання РНБОУ. Поки що реакція перших осіб держави на скандальну відставку Зінченка вказує на те, що справу можуть спустити на гальмах.
Свій «діагноз» владному конфлікту в Україні ставлять і зарубіжні експерти. Президент московського Фонду регіональних стратегічних досліджень Марина Лужикова, наприклад, називає «логічним кроком у нинішній українській ситуації відставку Тимошенко, рейтинг якої зростає на тлі зменшення популярності Президента». Причому не тільки «відставку», а й «усунення з брудом», цитує експерта www.pravda.com.ua. М. Лужикова вважає причиною всіх конфліктів у новій українській владі різні інтереси олігархічних кланів, яких раніше об’єднувала, мовляв, лише «дружба проти «кучмістів». «А може, навіть не проти «кучмістів», а за переділ власності, що належала правлячій «сім’ї». Тепер спільного ворога немає, і на перший план вийшли власні кланові інтереси», — констатує експерт.
До речі, Юлія Тимошенко, яка замість Віктора Ющенка мала поїхати до Польщі на економічний форум, також залишилася вдома. І це ще одне підтвердження того, що владу сьогодні дуже «лихоманить».
КОМЕНТАР
Андрій ЄРМОЛАЄВ, Центр соціальних досліджень «Софія»:
— Якщо раніше ми говорили про політичну реформу виключно з погляду доцільності або недоцільності, то тепер нинішні події вкотре підтвердили: суспільство гостро потребує нової політичної системи, що забезпечує справді прозорий механізм діяльності всіх держорганів. Здавалося б, ці дві площини між собою не пов’язані, але кращого підтвердження необхідності якнайшвидшого впровадження конституційних змін не знайти.
На сьогодні жодних внутрішніх планок не встановлено, практично кожен чиновник може собі дозволити критикувати главу держави або подати до суду на колегу. Подібні розбіжності дуже серйозні, оскільки прямо впливають на стан справ у країні.
Скандал із Зінченком, безсумнівно, — моральний урок для Президента Ющенка. Якщо перед кимсь йому й треба вибачатися, то це перед жителями південного сходу. Не так давно в Донецьку він влаштував добрячу «прочуханку», обіцяючи покарати всіх за корупцію, хабарництво тощо. А тепер вимушений вирішувати аналогічні проблеми в колі своїх соратників.
Наслідком глобального плану стане вирішення питання про істинне лідерство нашого Президента. Чи є він справжнім головою своєї коаліції, а також загальнонаціональним лідером? Різкі кроки, примушення учасників скандалу до відставки були б із його боку логічними. Ніхто не пропонує сваритися з соратниками, однак, усунувши їх із посад, їхню активність можна і треба було б спрямувати на підготовку до виборчої кампанії. Усе це слід би вирішити в серйозній розмові за круглим столом. Однак поки що, судячи з того, що відбувається, Ющенко нічого подібного робити не збирається. Навпаки, він налаштований мирити членів своєї різношерстої команди й моралізувати, що в цій ситуації — шлях невдячний.
Очевидно, всі ці події мають сценарний характер. Де дискредитація членів владної коаліції була першим кроком, виступ Зінченка — другим, а третім, імовірно, стане атака на когось із членів сім’ї Президента. Якщо він недооцінить небезпеку, то ризикує багато чого програти.
