Міністерство енергетики гарантує теплу зиму

При цьому, з його слів, невиконання плану постачання вугілля на електростанції ( — 992 тис. тонн) компенсувало якість відвантаженого «чорного хліба», що «в результаті принесло позитивний результат у грошовому еквіваленті » — плюс 330 млн. грн. До речі, коментуючи заяву Генпрокурора Михайла Потебенька про недостатньо ефективну діяльність «вугільного» департаменту, М. Красько сказав «Дню», що «ми не женемося за кількісними показниками, значно важливішими є якісні». Щоправда, у повітрі все одно повисло питання: а якщо буде сувора зима або, не приведи Господи, стихійне лихо, чи покриє якість кількісну нестачу вугілля, чи доведеться закуповувати газ для обігріву України?

Колега Краська з департаменту ядерної енергетики (частка якої в енергозабезпеченні країни становить біля 50%) Віктор Чебров відзначив, що «атомні станції виробили цього року 3 млрд. кВт/год. понадпланово. Проведено ремонти десяти енергоблоків». Не менш ефективно, зі слів заступника директора департаменту нафтогазової промисловості міністерства Миколи Євдощука, «працює і його галузь».

Словом, заступник держсекретаря Мінпаливенерго Олег Кулініч охарактеризував стан енергосистеми нашої країни напередодні зими, як «стабільний» і «такий, що не викликає побоювань».

Проте відсутність «побоювань» у представників міністерства з лихвою компенсується неспокоєм споживачів. Ці сумніви до того ж «підігріваються» небажанням керівництва ПЕК, «налаштованих, як стверджують вони самі, на активну співпрацю зi ЗМІ», конкретизувати розміри загального дефіциту фінансового балансу галузі, схему взаємовідносин підприємств всередині її, чітко оцінити можливі варіанти поведінки Росії та Туркменістану і т.п.

Ніскільки «не зігріває» й інформація міністерства про «розгрібання» справ минулих років. «На початку року наша заборгованість по кредитах становила 1 млрд. 253 млн. грн. Щодня ми виділяємо на їх погашення 3 млн. грн. Щомісяця $5 млн. спрямовуються на погашення боргів за російський газ. Це значно ускладнює формування місячних планів», — повідомив директор державного департаменту електроенергетики Богдан Дацишин. Основною причиною виникнення таких проблемних кредитів (а також невчасної виплати зарплат працівникам галузі та її поганого технічного обладнання), на його думку, стала заборгованість споживачів українського енергоринку перед підприємствами ПЕК. Щоправда, останнім часом у їхнiх взаємовідносинах намітилися конструктивні зсуви: «рівень виплат за спожиту електроенергію склав у червні 92%, у липні — 94%, у серпні — 94,7%, у вересні, за попередніми підрахунками, — 91%. При цьому 79% цих виплат здійснювалися «живими» грошима», — відзначив Б. Дацишин. Значним чином це зумовлено «принциповою політикою інкасації», яку цілком резонно вирішило провести керівництво Мінпаливенерго. «Електроенергія — це товар, за який необхідно стовідсотково платити. Iнакше вона у якийсь момент перестане вироблятися та постачатися», — ймовірно, вирішив викликати мандраж у наших виробників (особливо тих, які залежать від бюджетного фінансування) президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський.

Проте отримати відповідь на запитання: «Чи будуть відключатися підприємства, які своєчасно не розрахувалися з поточної заборгованості?» — на жаль, не вдалося. «Якщо буде проводитися своєчасна оплата, то проблем з енергозабезпеченням в осінньо-зимовий період не виникне», — гарантував О. Кулініч.