Місце у владі
Остаточний вчорашній перехід «Нашої України» в опозицію може додати жару в політичне протистояння в парламенті. За цих умов законопроект про основи внутрішньої й зовнішньої політики держави, підготовлений антикризовою коаліцією, схоже, може перетворитися на щось на кшталт м’ячика для настільного тенісу, який раз у раз стрибає з президентського на парламентське поле. Але цей закон для учасників політичних дискусій, при всій його значущості для країни, зовсім не настільки важливий, як закон про Кабінет Міністрів. Саме цей документ, на думку протиборчих сторін, може внести остаточні мазки в політичну реформу й, відповідно, систему влади, що складається. Так що не дивно, що Верховна Рада має обирати один із двох проектів (Кабмін свій варіант уже представив, а Президент має намір зробити це сьогодні, причому цей документ, як повідомив заступник голови президентського Секретаріату Віктор Бондар, вийде з СП без узгодження з урядом).
Проте відсутність першого з названих законів може вибити ґрунт й з-під другого. Нагадаємо, що прем’єр-міністр Віктор Янукович нещодавно заявив, що Кабінет Міністрів у своїй діяльності збирається керуватися основами внутрішньої й зовнішньої політики, які визначає Верховна Рада, й висловився за перегляд відповідного закону. За його словами, в Конституції, зокрема, «чітко записано», що основи зовнішньої й внутрішньої політики визначає Верховна Рада. Він наголосив, що відповідний закон був прийнятий 1993 року й зараз «на часі питання» його перегляду. «Сьогодні є відповідні настрої в суспільстві, вони відображаються в парламенті», — наголосив прем’єр.
Але Президент, очевидно, так не вважає. За словами Віктора Ющенка, внесення змін у цей закон може бути виправдане лише в тому випадку, якщо йдеться про теми, що стали особливо актуальними протягом останніх років. Це, зокрема, євроатлантична інтеграція, нові економічні, соціальні й гуманітарні пріоритети. При цьому Президент застеріг, що не погодиться зі змінами, метою яких є «повернути документ у бік консервації, особливо тих політичних дій і поглядів, які виникли в Україні в останні роки». Словом, унаслідок цієї перепалки одне з головних визначень закону про Кабмін, де має бути сказано, чим ще, крім Конституції, керується уряд, може повиснути в повітрі (проте не пройде, ймовірно, через нинішній парламент і намір Президента управляти урядом за допомогою указів).
Урядовий варіант закону про Кабмін, безумовно, направлений на те, щоб закріпити отримані внаслідок політичної реформи нові права й відстояти місце під сонцем влади. Урядова коаліція має на меті, щоб законодавче закріпити статус уряду як вищого органу в системі органів виконавчої влади й, головне, визначити його місце в системі державних органів... Але, бажано, не нижче за Президента. При цьому важливе значення надається процедурам внесення, розгляду й затвердження Верховною Радою кандидатури на посаду прем’єр-міністра, призначення членів Кабінету Міністрів й отримання ними повноважень, так само й порядку припинення повноважень уряду та окремих його членів. Багато списів будуть поламані навколо компетенції й повноважень уряду. Зрозуміло, що не стільки навіть Президент, скільки його Секретаріат намагатиметься щось від них відрізати або хоча б відщипнути. Тим більше, що в кабмінівському проекті є спеціальний розділ, в якому визначаються повноваження уряду у відносинах із Президентом України. Він регулює роль уряду при виконанні главою держави своїх конституційних повноважень, зокрема в підготовці урядом проектів актів Президента. (З урахуванням нещодавнього «обміну думками» з приводу скасування Президентом свого указу про створення НАК «Енергетична компанія України» можна передбачити, що навколо цього пункту також відбудеться неабиякий обмін... ударами).
Для уряду надзвичайно важливо захистити себе від спроб «повалення», які, безумовно, буде робити опозиція. Тому в кабмінівському законопроекті чітко виписані всі чотири випадки, які можуть «усунути» уряд. Це відставка у зв’язку з прийняттям парламентом резолюції недовіри, відставка прем’єра на підставі заяви, відставки прем’єра за станом здоров’я або в разі його смерті. Думається, Президент спробує цей список дещо розширити. Але в будь- якому випадку сьогодні складно пророкувати обом варіантам цього законопроекту світле майбутнє. Цілком імовірно, що зрештою рішення щодо цієї проблеми доведеться приймати Конституційному Суду...
