Мокнемо...
Що відбувається з погодою? Тепла зима, дивне літо та різкі переходи між ними у вигляді скороченої весни чи осені... Цілком можливо, що незабаром в Україні зникнуть солов’ї — їхнє місце займе більш пристосована популяція горобців; у вітчизняних лісах перестануть рости деякі види дерев, метелики стануть більш строкатими, а серед комах з’являться нові, досі небачені у нашому кліматичному поясі. Усе це не що інше, як наслідок глобальної зміни клімату, в чому сьогодні звинувачують, як не дивно, вже не технічний прогрес. Насправді, як розповідає доктор фізико- математичних наук, начальник відділу кліматичних досліджень і довгострокових прогнозів Українського гідрометеорологічного інституту Вазіра Мартазінова, — це процес цілком закономірний і природний, як, наприклад, льодовиковий період чи збільшення середньої температури в 40-х роках уже минулого століття. Сьогодні всі області України «обзавелися» кліматом, характерним для Італії 20 років тому чи для Криму, тобто субтропічним. Cніжну і холодну зиму вже можна буде згадувати тільки за фотографіями, картинками і кінофільмами. Але водночас «нова» циркуляція повітря посприяє агресивній «поведінці» з боку циклонів. Тепер у будь-яких регіонах України спостерігатиметься різке чергування «тепло — холодно», а також у будь-який момент можна чекати шквальних вітрів, смерчів та інших природних «фокусів». Наприклад, не є винятком і нинішнє літо, яке всупереч шокуючим прогнозам про те, що українці підсмажуватимуться, як на вогні, при +52 градусах, поки виявляється якраз зовсім не пляжним. Безумовно, не без спекотних днинок, але загалом досить капризне та дощове. Нині одна і та ж погода повторюється приблизно через кожні 2 місяці, що дає можливість навіть створювати нові народні прикмети. Наприклад, якщо наприкінці квітня було холодно та з дощем, то такої ж погоди чекай і наприкінці червня, а якщо у травні було спекотно, то таким же буде і липень.
Cпрогнозувавши погодні зміни на місяць чи два вперед, можна встигти підготувати до цього метеочутливих людей, призначити потрібний профілактичний курс і запланувати операції на сприятливі дні. До речі, у Німеччині така практика досить популярна — там будь-який бажаючий може поглянути на web-сторінку з синоптичною картою та з’ясувати для себе все про погодні чинники, які здатні вплинути на самопочуття й перебіг конкретних хвороб. Наприклад, як відомо, спеку особливо важко переносять гіпертоніки та «сердечники», загострення депресії переважно припадає на дощові дні.
На жаль, подібна практика для України поки ще нехарактерна. Співробітники МінНС та Мінагрополітики вважають за краще довіряти найбільше дво- та триденним прогнозам Гідрометцентру. Водночас, як виявляється, клімат можна використати, якщо вивчити закони його зміни. Наприклад, від забруднення повітря може врятувати календарний план викидів. Якщо атмосферний тиск низький, то означає, що все, що підіймається вгору, обов’язково повернеться в грунт.
Є, безумовно, і побічні ефекти кліматичних змін. Наприклад, за рахунок них, як говорять фахівці, збільшується кількість онкологічних захворювань. А крім цього, не виключено, що зазнають трансформації і психологічні особливості українців. Звичайно, якщо вірити в те, що кліматичні чинники не залишаються осторонь у формуванні національного характеру.
