Моральності — мало

Учора український парламент прийняв у першому читанні неоднозначний, на думку експертів «Дня», законопроект, що дозволяє спрямувати на компенсацію знецінених вкладів населення в колишньому Ощадбанку СРСР до 25% золотовалютних резервів Нацбанку. Резерви на сьогодні становлять $10 мільярдів. Якщо, припустімо, ці резерви становитимуть $11 мільярдів, тоді Центробанк буде винен бюджету не багато не мало — $250 мільйонів. Чи захочуть тепер мати справу з Україною міжнародні фінансові організації, які зазвичай нервово стежать за стабільністю національних валют?

Україна понад два роки обходилася без їхніх кредитів і від цього з нею в економічному значенні нічого не сталось. Тепер нам, схоже, терміново знадобиться «золотий дощ», і тема поновлення відносин із Міжнародним валютним фондом й іншими міжнародними фінансовими організаціями знову стала не лише вельми актуальною, а й проблематичною.

Коментуючи підсумки зустрічі в Давосі Президента Віктора Ющенка з заступником виконавчого директора МВФ Ганною Крюгер, народний депутат Олег Рибачук (він продовжує анонсуватися як віце-прем’єр з питань євроінтеграції) відзначив, що Україна не має наміру повертатися до раніше існуючої програми співпраці з МВФ. (Мабуть, йдеться про програму «попереджуючий» stand-by, яка закінчується в березні, але яка насправді і не працювала.)

Перспективи співпраці Рибачук змалював так: «Найближчим часом ми запросимо технічну групу і, залежно від результатів переговорів, обговоримо питання зустрічі Президента з виконавчим директором МВФ (у ході візиту Ющенка до Вашингтона) або запросимо його до України». Зі слів народного депутата, МВФ, як і керівництво України, непокоїть одне питання — прихований дефіцит бюджету 2005 року.

Підстави для неспокою справді існують. Дефіцит бюджету вже почав проявлятися. За дві декади січня загальний фонд держбюджету-2005 виконаний на третину від місячного плану. Доходи становили 1,43 млрд. грн., або 31,5% плану на цей місяць. А витрати — 42,7% місячного плану. Отже, на 21 січня конкретний дефіцит бюджету, який доводиться фінансувати за рахунок понадпланових внутрішніх позик і додаткових надходжень від приватизації (зараз останнє джерело перекрите), перевищив мільярд гривень. Саме час зайнятися переглядом бюджету. Але, як вважає спікер парламенту Володимир Литвин, Верховна Рада зможе приступити до цього не раніше травня.

Тим часом Європейський банк реконструкції та розвитку вперше запропонував українським компаніям і недержавним організаціям подавати свої рекомендації для формування нової середньострокової стратегії банку по відношенню до України (як очікується, її приймуть уже в першому півріччі). Згідно з чинною стратегією, ЄБРР планував продовжити діалог з українською владою про реформування та приватизацію енергетичної галузі, активно брати участь у проектах із розвитку автомобільного, залізничного та повітряного транспорту, в яких «банк може вплинути на тарифи, практику закупівель, консолідацію та подальшу приватизацію галузі». ЄБРР також виявляв наміри інвестувати у сферу комунальних послуг і АПК. Загальна сума інвестицій ЄБРР за 63 проектами для України може становити EUR 1,5 млрд. У ході зустрічі з Президентом Ющенком у Давосі президент ЄБРР Жан Лем’єр заявив, що його банк готовий надати Україні як кредитні ресурси приблизно мільярд євро. Повідомляючи про це журналістам, Рибачук відзначив, що ці інвестиції вже через два-три місяці можуть надійти в Україну.

Можливо, такі короткі терміни — це лише жести, спрямовані на те, щоб підтримати Україну. Насправді отримання цих кредитів зажадає копіткої роботи обох сторін, а отже, й трохи більше часу. Крім того, чи компенсують ці кредити відсутність належних надходжень до бюджету країни? Можна припустити, що в будь- якому випадку вони позитивно вплинуть на ділову активність у реальному секторі економіки, а отже — і на наповнення бюджету. Ще важливішим наслідком домовленостей із такими міжнародними інституціями, як МВФ, Світовий банк і ЄБРР, стане позитивний сигнал для іноземних інвесторів, які пильно стежать за розвитком відносин будь-якої країни з міжнародними фінансовими організаціями. «Мільярд євро — це реальні цифри. Вони не означають, що всі ці інвестиції будуть у формі кредитів ЄБРР. Якщо подивитися на результати банку за минулий рік, то приблизно на мільярд євро, який ми профінансували, два мільярди були залучені як інвестиції приватного сектора», — пояснив у понеділок директор ЄБРР в Україні Камен Захарієв. При цьому він нагадав, що недавно Європейський інвестиційний банк відкрив для України ліміт у розмірі EUR250 млн., передбачивши, що кошти будуть надані лише за спільного фінансування з ЄБРР. Тож не викликає сумнівів — чим раніше вдасться порозумітися з міжнародними банкірами, тим успішніше йтимуть до України інвестиції та розгортатиметься робота з оздоровлення бюджету. Але чи є сигнал від МВФ не лише необхідною, а й достатньою умовою для «дощу» інвестицій?

Президент словацько-української торговельно-промислової палати (SUOPK) Любомир Копчик, кажучи про наміри й інтереси іноземних інвесторів, наголосив на необхідності створення реальної рівності умов ведення бізнесу в Україні, а також проведення реформ у податковій, судовій й адміністративній сферах. «Ющенко для нас поки що не прозорий, не відома програма, не озвучені пріоритети, крім моральності, але боюся, що цього на цій посаді не вистачить. Разом із тим, сьогодні немає відчуття того, що в Ющенка єдина команда, яка має однакові цілі та сформована на основі єдиних принципів», — сказав представник європейського бізнесу.

Як сказав «Дню» радник глави Нацбанку України Валерій Литвицький, перспектива значних інвестицій в Україну, безумовно, надзвичайно позитивне явище. Вони допомагають підтримувати курс національної валюти, зростання економіки, а через нього й бюджет. Але «золотий дощ», на думку Литвицького, несе з собою і певну загрозу. Якщо уряд і Нацбанк не звернуть на це уваги та не зроблять усе можливе для стерилізації надмірної грошової маси, що надходить в Україну від трьох джерел — позитивного сальдо балансу зовнішньоторговельних операцій, іноземних інвестицій і коштів, що були виведенi, а тепер повертаються населенням у банки, — то цей дощ може вийти інфляційним. Крім того, і МВФ, і ЄБРР дають у борг — а це означає, що доведеться віддавати з відсотками.