«Морський старт» доповнили наземним
Українські ракетоносії вийшли на нові рубежі міжнародного співробітництва в освоєнні космосу. Як повідомляє Центр інформаційних зв’язків державного конструкторського бюро «Південне», в Москві відбулося підписання угоди про принципи співробітництва в новому міжнародному космічному проектi «Наземний старт». Угоду скріпили підписами президент консорціуму «Морський старт» Джеймс Мейзер і генеральний директор створеної два роки тому російсько-української компанії «Міжнародні космічні послуги» Ігор Алексєєв.
Як відомо, Україна майже п’ять років успішно співробітничає в міжнародному проекті «Морський старт», постачаючи для комерційних запусків супутників виготовлені в Дніпропетровську ракетоносії «Зеніт-3SL». За цей час із плавучої платформи «Одіссей» у Тихому океані українські ракетники здійснили 11 вдалих «морських стартів». Проте цей проект має як свої сильні, так і слабкі сторони. Безперечною перевагою є те, що пуски носіїв з екватора дозволяють підняти на високі геостаціонарні орбіти більше 5 тонн. Недоліком можна вважати великі витрати часу і коштів на транспортування ракетоносіїв із Дніпропетровська до каліфорнійського порту Лонг-Біч і далі до місця пуску біля острова Різдва.
Для розширення можливостей міжнародного консорціуму «Морський старт» українська сторона в особі КБ «Південне» та заводу «Південмаш» запропонувала своїм партнерам доповнити пуски з плавучої платформи наземними стартами з казахського космодрому Байконур. Річ у тому, що з радянських часів на космодромі зберігся ракетно-комічний комплекс для запусків двоступінчатих носіїв «Зеніт-2». За невеликої доробки, з Байконуру можна буде запускати не тільки двоступінчатий, але й триступінчатий «Зеніт», який використовують у «Морському старті». Переваги нового проекту, покликаного доповнити морські запуски наземними, як стверджують дніпропетровські ракетники, безперечні. Передусім скорочуються транспортні витрати. І хоча запуски ракет з Байконуру, який знаходиться далеко від екватора, дозволяють підняти на геостаціонарну орбіту космічні апарати набагато меншої ваги, модернізовані носії «Зеніт-3SL Б» і «Зеніт-2SL Б» (буква Б означає Байконур) здатні зайняти, на думку фахівців, на ринку космічних послуг свою корисну нішу. Оскільки, завдяки розвитку мікроелементної бази, останніми роками спостерігається тенденція до зменшення ваги супутників за однакових технічних можливостей. Крім того, носій «Зеніт-2SL Б» за своїми енергетичними характеристиками може забезпечити доставку корисного вантажу на низькі орбіти масою до 14 тонн і слугувати «космічним візником» для МКС — Міжнародної космічної станції.
Уже сьогодні з’явилися потенційні замовники на перші запуски ракетоносія «Зеніт-3SL Б». Сам ракетно-комічний комплекс «Зеніт М», призначений для пусків з Байконуру, буде готовий до експлуатації в останньому кварталі 2005 року.
