Московський старт кандидата Ткаченка?

Можливо, саме тому НРУ раптово схаменувся й пішов на парламентську трибуну з’ясовувати — хто формував делегацію й чому в ній не виявилося представників рухівської фракції. Та оскільки спікер ще не повернувся, відповісти не було кому.Представник Президента Роман Безсмертний, до якого преса звернулася за коментарями, добирав слова, як видалося, зі щирим стражданням: «Мені дуже шкода, що такі речі можуть стати причиною серйозної дискусії між Президентом і, боюся, в цьому разі і з парламентом, а не тільки конкретною особою. Якщо навіть поверхово читати основи внутрішньої політики, затверджені 2 червня 1992 року, то там а ні таких тез, а ні такої концепції знайти не можна.

А загалом, якщо не відрізняти, що таке інфляція в 210%, а що таке в 30% і якщо не чути, що зірки на кремлівських вежах вже клекочуть як орли, то тоді можна дозволити ініціювати процеси, які можуть зробити переливання інфляції, погіршити соціальне становище... Треба ж усвідомлювати, що Україна це не тільки схід, а й захід. На заході з погляду виборчої кампанії голосів менше, але активність вища. Якщо візит Ткаченка приватний і ця розмова на тему кандидата, то тоді все припустиме, але є повноваження керівника парламенту і є позиція, яка не повинна складатися з персональної чи партійної програми... Це дуже болісний для мене симптом, який дуже важко збагнути, навіть з погляду взаємовідносин між Президентом і головою ВР... Одне слово, я не можу ще остаточно сформулювати свою позицію і перебуваю в роздумах щодо ситуації, що виникла, оскільки все це турбує з погляду наближення президентської кампанії, позиції окремих претендентів і запевнень декого з них про відсутність бажання балотуватися».

«Чи можу я допомогти вам? — уточнила кореспондент «Дня». — Формулюємо так: як і передбачалося, Олександр Ткаченко задушить Леоніда Кучму у своїх обіймах». Роман Безсмертний відповів: «Ні, я думаю, Олександр Миколайович «загине» в обіймах своїх російських колег».

Незалежний Михайло Сирота з неприхованою іронією прокоментував «надмірний оптимізм» спікера: «Я повністю підтримую ідею про необхідність входження у військово-політичний союз. Україна повинна вступити в НАТО якомога швидше, бо жодний з діячів НАТО не висловлював погроз Україні. А російські політики дуже часто погрожують використанням збройних сил. Жодна країна, яка входить в НАТО, не висловлювала жодних територіальних претензій до України. Тоді як російські парламентарії роблять це щодня. І, нарешті, всі договори, які підготувала Україна з країнами НАТО і альянсом як таким ратифіковано їхніми парламентами. Тоді як «великий договір» між Росією і Україною російський парламент не ратифікував. Отже, НАТО якраз було б тією структурою, яка справді захистила б і політичні, і економічні права України».

А загалом у кулуарах була широко поширена думка, сформульована Олександром Єльяшкевичем: «Виступи Олександра Миколайовича в Москві свідчать про те, що Ткаченко відкрито розпочав свою передвиборчу кампанію». До цього пан Єльяшкевич додав не таку популярну думку: «Стає очевидним, якої стратегічної помилки припустився влітку нинішнього року Президент, який не помітив найнебезпечнішого противника, а вів боротьбу з Олександром Морозом. Олександр Ткаченко, приспавши пильність Леоніда Кучми заявами про співпрацю, сьогодні робить поворот до того, щоб мати добрі шанси на президентських виборах».

До лідера селян Сергія Довганя кор. «Дня» звернулася з конкретним запитанням: «Вам не здається, що Ткаченко в Москві попрацював «Лукашенкою»?» «Ну й правильно вчинив. Він каже те, що думає, і все це мудро», — переконано відповів селянський лідер.

№244 18.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»