Мотузочка... для бюджету
Пригадуєте симпатичного пушкінського Балду, який із дитинства вчив нас не ганятися за дешевизною? Не переконав, бо не по-ринковому це. Хто ж не скористається можливістю зекономити? У самому центрі великої європейської столиці (знімок зроблений на Київському залізничному вокзалі, але приблизно такий самий міг би бути і просто на Хрещатику, поряд із Центральним поштамтом) можна побачити в роботі та легко випробувати систему тіньового мобільно-комп’ютерного зв’язку. Тарифи, які ми бачимо на знімку, приваблюють. А тим часом наш неприватизований поки що монополіст зв’язку — одне з найбільших бюджетоутворюючих підприємств країни ВАТ «Укртелеком» — явно програє конкуренцію заповзятливим «мотузковим» колегам, які «скорочують» посеред білого дня його, а також і нашого бюджету доходи. Ставимо риторичне запитання: якби «Укртелеком» був приватизований, хіба потерпів би він у себе під носом настільки несумлінно демпінгуючих конкурентів?
Й одразу виникає асоціація. А чи не тримається на такій самій тонкій мотузці й наш державний бюджет? Чи не треба бити на сполох?
Влада, схоже, дуже спокійно ставиться до того, що Україна цього року, швидше за все, не виконає запланованих показників із зростання валового внутрішнього продукту. Учора, перебуваючи в Японії, Президент Віктор Ющенко вперше узяв на себе функції Мінекономіки та переглянув раніше наданий державою прогноз. На його думку, ВВП країни цього року виросте на 6—6,5% замість запланованих на початку року 8,2%, знижених потім Мінекономіки до восьми рівно. При цьому в словах глави нашої держави відчуваються навіть нотки задоволення: «Ми зробили високого рівня макроекономічну культуру. Сьогодні наша економіка розвивається з приростом ВВП на 5,4%. (Економісти до названої Президентом цифри можуть мати запитання, оскільки на урядовому сайті вони того ж дня могли прочитати про те, що «приріст валового внутрішнього продукту в січні— червні 2005 р. порівняно з відповідним періодом минулого року становив 4%». — Авт.). Швидше за все, за рік будуть показники в 6—6,5%».
Міністр фінансів Віктор Пинзеник також випромінює оптимізм. «Бюджет ми виконаємо, хоча вже бачимо, що номінальний ВВП не буде таким, як планували». При цьому він запевняє, що «корекція макропоказників не означає корекції бюджету». (Запитання до міністра: якщо темпи зростання ВВП знижуються, а переобтяжений соціальними зобов’язаннями бюджет благополучно наповнюється і не секвеструватиметься, то чи не означає це, що головний кошторис країни виконується за рахунок безпрецедентного зростання податкового тиску на бізнес? Наведемо цифри: в першому кварталі контрольовані податковими органами надходження виросли на 52,6% — до 10,3 млрд. грн., у другому — на 62,9%, до 12,5 млрд. грн., а в третьому кварталі за планом треба збільшити їх на 82,8% — до 16,38 млрд. грн., у четвертому — на 65,2%, до 17,08 млрд. грн.)
Мінфін, звичайно ж, найлукавіший орган у країні. Він, напевно, все ж таки знає про небезпеки для бюджету. І у зв’язку з цим, за словами свого голови, докладає зусиль для виконання плану приватизації, надходження від реалізації якого (за підсумками першого півріччя) становлять лише 10% від запланованого. Міністр вважає відповідальним за такі низькі показники Фонд держмайна і заявляє, що Мінфін всіляко підтримує виставляння нових об’єктів на продаж.
Чи не на його наполягання в середу уряд вніс до переліку об’єктів для першочергової передприватизаційної підготовки та приватизації в 2005 році і ВАТ «Укртелеком»? Цей гігантський об’єкт, здатний одним махом «зробити» весь річний план приватизації та, відповідно, бюджетних надходжень від неї, можна ще назвати «передостаннім огірком», «різати» який якось дуже не хочеться. Щоправда, за словами заступника голови Фонду держмайна Світлани Ледомської, у випадку з «Укртелекомом» йдеться (усього лише. — Авт.) про передприватизаційну підготовку. Що це означає?
Відповідаючи на це запитання «Дня», директор Міжнародного інституту приватизації, управління власності й інвестицій Олександр Рябченко пояснив, що «практичного сенсу «гнати» цей об’єкт зараз немає». На думку експерта, продаж «Укртелекому» — це дуже специфічна справа, що вимагає ретельного пошуку відповідних інвесторів (до речі, джерело, близьке до Кабміну, сказало «Дню», що поки що жоден інвестор для цього підприємства «не прокльовується»). Крім того, на думку Рябченка, успіх приватизації «Укртелекому» багато в чому визначатиметься тим, чи отримає він «до того» ліцензію на зв’язок третього покоління. На сьогодні це питання ще неясне. У парламенті можуть зажадати прийняття спеціального закону щодо цього підприємства, який недавно був відмінений. Рябченко зазначає, що такий закон свідчитиме про те, що держава приділяє цьому підприємству особливу увагу та визначає для нього в законодавчому порядку правила гри на своєму ринку. Інвестор, на думку експерта, це повинен оцінити. Тож, швидше за все українського монополіста зв’язку цього року все ж таки не продаватимуть, вважає Рябченко. У нього є сумніви також і щодо іншого «передостаннього» — Одеського припортового заводу. Для нього дуже важливо підібрати інвестора, який відповідає стратегічним інтересам країни. У зв’язку з цим росіяни, впевнений Рябченко, не підійдуть. З іншого боку, на його думку, було б неправильно «посадити» на це підприємство й інвестора з далекого зарубіжжя, оскільки це може викликати негативну реакцію російської сторони — основного постачальника сировини для цього підприємства. Вихід, на думку Рябченка, полягає в тому, щоб законодавчо обмежити доступ іноземним інвесторам на користь вітчизняного. І експерт не вважає це повторенням того шляху, яким ішов уряд Януковича. «Так чинять в усьому світі», — каже Рябченко. Питання тільки в тому, чи знайдуться в Україні тепер інвестори, здатні «замахнутися» на таке підприємство? «Старі» олігархи, швидше за все, не підійдуть, а нових нова влада ще не виростила. (А можливо, ми помиляємось?)
Нові приватизаційні списки, що мають таке велике значення для наповнення бюджету, особливо в умовах очевидного зниження темпів зростання ВВП (нагадаємо, що від приватизації до бюджету повинні надійти близько семи мільярдів гривень), містять у собі, на думку Рябченка, також і проблемні підприємства. Серед них Северодонецький «Азот», готель «Україна» і «Спортивний». Як вони опинилися в цих списках, експерт не розуміє і вважає це поганою ознакою. За його словами, влада продаватиме також і проблемні, недозрілі до повновагої приватизації підприємства тільки в тому випадку, якщо відчує, що може програти вибори. Мабуть, перші дзвінки стосовно цього вже з’явилися.
