Михайло ПОТЕБЕНЬКО: «Я вже мав цю владу і знаю, що з нею робити»
Кандидатура Михайла Потебенька, котра напрочуд легко задовольнила різношерсту парламентську публіку, досі викликає неприхований інтерес у політичного бомонда. Тим паче, що без відповіді залишилося запитання: чи не стане новообраний прокурор, якого Леонід Кучма назвав «чинником політичної стабільності», «стабілізатором» майбутніх виборів Президента?
— Як ви оцінюєте рівень роботи Генеральної прокуратури за останні кілька років?
— Вважаю, що сьогодні Прокуратура України далеко не завжди справляється з поставленими перед нею завданнями й занадто повільно реагує на запити громадян. Рішення з того чи іншого питання часто приймають із неприпустимим запізненням. Внаслідок цього перевищуються терміни законного утримання заарештованих під вартою.
Прокурори районів та областей не дістають конкретну допомогу від центрального керівництва, яке чомусь визнає за краще не виїжджати у відрядження на місця. Відсутність контролю за роботою регіональних прокуратур призводить до того, що прокурори областей і районів завищують показники своєї роботи, приховують недоліки та промахи.
Часто співробітники Генеральної прокуратури зловживають своїм посадовим становищем. Незаконним шляхом «справи» з районних прокуратур, повз обласні прокуратури, потрапляють у Генеральну прокуратуру, де зацікавлені особи виносять за ними вигідні для себе рішення.
— Яких заходів ви плануєте вжити найближчим часом?
— Насамперед, буде проведено скорочення центрального апарату на 30%, обласних прокуратур на 10%. Буде змінено кадрову політику, в прокуратурі повинні працювати молоді, енергійні, грамотні й, найголовніше, порядні люди. Я доб’юся, що мої співробітники перестануть в робочий час, нудьгуючи, читати пресу.
Ми також плануємо встановити чіткий контроль за роботою регіональних прокуратур. Відпрацювати взаємодію з органами МВС, податковою адміністрацією, державною митницею.
— Чи вважаєте ви, що Генеральний прокурор повинен мати право законодавчої ініціативи?
— Так, неодмінно. Я заявив про це у Верховній Раді й наполягатиму на позитивному розв’язанні питання.
— Яким чином, на вашу думку, слід розглядати кримінальні справи, порушені проти народних депутатів України?
— Думаю, що слід скасувати положення «про депутатську недоторканість» і розглядати ці питання згідно з чинним законодавством.
— Ви маєте досвід роботи народним депутатом. Чи вважаєте себе політиком?
— Політиком себе не вважаю. Я згоден з Президентом — Прокуратура мусить бути поза політикою. Як Генеральний прокурор я не маю права належати до тієї чи іншої політичної течії.
— Третього березня цього року Олександр Мороз в інтерв’ю агентству УНІАН сказав: «Рішення прокурора міста Києва Михайла Потебенька про незаконність проведення виборів міського голови в місті Києві було «політичним актом», а відтак «неприпустимим». Прокоментуйте, будь ласка, ці слова.
— Я завжди діяв відповідно до букви закону й Конституції. Усі мої рішення підтвердив Конституційний суд. Усі заяви такого плану я вважаю політичною інсинуацією й категорично не згоден із ними.
— Тоді ж народний депутат Сергій Головатий заявив, що ви «перевищили свої повноваження і порушили Закон про прокуратуру»...
— Головатий — це ще не Закон...
На подальші запитання Генпрокурор відповідати відмовився, пославшись на надзвичайну зайнятість.
ДОВІДКА «ДНЯ»
Михайло Олексійович Потебенько народився 1937 року на Чернігівщині. 1960 року закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Франка. Трудову діяльність починав слідчим у прокуратурі на Херсонщині. З 1978 до 1983 року був прокурором Херсонської області.
1983-го М.Потебенька призначено заступником прокурора України. З 1990 до 1991 року очолював Генеральну прокуратуру УРСР. 1997 року очолював прокуратуру Києва.
17 липня Президент України підписав наказ про призначення М.Потебенька на пост Генерального прокурора країни.
