Миколаївський глиноземний: крапка чи кома?

Як розказав кореспонденту «Дня» Михайло Столяр, який до останнього часу виконував обов'язки технічного директора заводу, на МГЗ йде передача справ, а також вивчення реальної ситуації: «Зараз завод знаходиться у важкому становищі, підприємство обтяжене боргами, бракує обігових коштів, які вивозилися за кордон». Серед першочергових завдань визначено запровадження «прозорих схем виробництва і реалізації продукції». Передбачається, що нові схеми прийдуть на зміну толінгу, за яким працювала адміністрація М.Набоки і який сприяв виведенню великих фінансових сум (за деякими даними, до 10 млн. доларів щомісяця) на рахунки офшорних фірм, що входять до складу трейдерської групи Trans World Group. Також будуть переглянуті сировинні потоки, зациклені донедавна на контрольований TWG Красноярський алюмінієвий завод: «Ми готові продавати продукцію МГЗ усім підприємствам алюмінієвої промисловості у Росії та інших країнах СНД, забезпечивши всім рівні стартові можливості для укладення контрактів. Ті алюмінiєвщики, які запропонують найбільш вигідні для нашого підприємства і держави умови постачання, і отримають миколаївський глинозем».

Нагадаємо, що відразу після призначення Набоки гендиректором МГЗ у пресі було предостатньо повідомлень про зв'язок Набоки з TWG, і про плачевні результати діяльності цієї компанії у Казахастані. Наприкінці жовтня «Известия» повідомили про те, що ніби-то Валерій Пустовойтенко безпосередньо причетний до ситуації навколо МГЗ. «Це просто брехня», — відповів тоді Валерій Павлович. Свою причетність «до лобіювання інтересів компанії TWG на МГЗ» відразу ж відкинув і колишній міністр Кабінету Міністрів Анатолій Толстоухов.

Тим часом новий директор Столяр зустрівся з главою Миколаївської облдержадміністрації Олексієм Гаркушею, і був представлений керівникам структурних підрозділів підприємства. Сергієві Грищенку не довелося протягом двох тижнів, як це було шість місяців тому під час призначення М.Набоки, умовляти заводських менеджерів «прийняти» нового керівника: М.Столяра на заводі вважають «своїм» — на МГЗ працює з моменту пуску у 1980 році підприємства, куди був направлений за розподілом після закінчення Ленінградського гірничого інституту, пройшов всі посадові рівні — від апаратника дільниці до в.о. технічного директора. У майбутньому січні новому керівнику виповниться 42 роки. Кадрові зміни спокійно сприйняті і трудовим колективом: на заводі не було мітингів, пікетів чи інших акцій, що супроводили півроку тому призначення М.Набоки.

Відкритим залишається головне питання — чи нове призначення гендиректора означає перемогу іншого лобістського угрупування, чи ж в історії навколо МГЗ нарешті перемогли інтереси країни і підприємства.