На українсько-російському кордоні — санепідпости
Як повідомив кореспондентові «Дня» Олександрові ФАНДЄЄВУ начальник відділу організації протиепідемічних заходів Головного санепідуправління МОЗ України Анатолій Падченко, українське Міністерство охорони здоров'я досі не отримало від російських колег відповіді на офіційний запит про епідстан у Росії. За його словами, за останні п'ять років в Україні зареєстрований лише один випадок захворювання на геморрагічну лихоманку ( 1996 року в Криму й без летального наслідку). Українські фахівці замість народних методів вигнання кліща за допомогою гасу або олії радять без зволікань звертатися до лікарів.
Тим часом епідеміологічна ситуація в Росії погіршується. Російські медики зазначають подальше поширення вірусу геморрагічної лихоманки. У Ростовській області госпіталізовано більше ста чоловік. У Краснодарському краю з діагнозом харчове отруєння (пов'язане, за попередніми даними, із вживанням зараженої риби осетрових порід) до лікарні потрапило майже 300 чоловік (із них понад 50 дітей). Днями в Ставропольському краї помер четвертий хворий на кримську геморрагічну лихоманку. Ставропольські медики стверджують, що всі сім місцевих інфікованих стали жертвами пасовищного кліща — «гіаломма маргінатум» — основного переносника цієї хвороби в її природних вогнищах.
Серед причин, що викликали в Росії спалахи геморрагічної лихоманки, в російських ЗМІ найпоширенішими є дві версії: мутирування пасовищного кліща та витік бактеріологічної зброї. На думку завідуючого епідеміологічним відділом Ставропольського науково-дослідного протичумного інституту Юрія Євченка, що була висловлена в «Известиях», зростання чисельності пасовищного кліща співпало зі скороченням його традиційної «кормової бази» — худоби. «Відчуваючи дефіцит їжі, — стверджує Ю. Євченко, — кліщ став нападати на нехарактерного годувальника — людину, для котрої, на відміну від тварин, укус паразита найчастіше закінчується летально».
Щодо другої версії, яка голосно мусирується російськими ЗМІ, — витоки бактеріологічної зброї, — то її не виключають фахівці РФ. Водночас українська сторона, в особі санепідуправління МОЗ України, вважає бактеріологічну версію мало ймовірною. Анатолій Падченко стверджує, що хвороба все ж пов'язана з природно-осередковою інфекцією.
