Налітай, подешевшало?
Нагадаємо у зв’язку із цим, що надходження від приватизації державного майна не були включені до прибуткової частини дефіцитного бюджету-02 безпосередньо. Експерти «Дня» неодноразово передбачали, що саме приватизаційний НЗ уряду стане «чарівною паличкою», яка зробить виконання бюджету-02 реальнішим. Як сказав «Дню» голова спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Олександр Рябченко, ряд підприємств (Певденнотрубний завод в м. Нікополь, СП «Росава» й ін.) запропоновано до продажу «для галочки», оскільки на їхній базі вже створено ряд СП, а пакет акцій держави не є контрольним.
«План надходжень від приватизації не виконають», — переконаний народний депутат. На його думку, приватизація повинна починатися не із затвердження конкретних об’єктів, а із з’ясування кон’юнктури ринку інвестиційного попиту на ті чи інші підприємства. «Давно вже час звикнути до того, що не продавець визначає результат приватизації, а покупець. Якщо покупця немає, то продавець може приймати рішення які завгодно», — підкреслив О. Рябченко.
У нас же умови приватизації (саме вони насамперед цікавлять потенційних інвесторів) традиційно розробляються лише після затвердження об’єктів до продажу. Як стало зрозуміло зi слів М. Чечетова, не стане винятком у цьому плані приватизаційний процес поточного року. «Вірогідна відсутність попиту призведе до того, що буде один покупець і відповідно ціна підприємства не набагато перевищить стартову», — резюмує О. Рябченко, зазначаючи, що «можливості щодо зловживань у приватизаційному процесі у місцевих органів влади набагато нижчі, ніж у центральних».
Враховуючи й те, що кредиторська заборгованість підприємств (зокрема й запропонованих до приватизації), як зізнався М. Чечетов, перевищує загальний обсяш ВВП нашої країни, чекати, що їх тендерна ціна буде наближена до реальної, — явно марна справа. Зрозуміло, що ніякий нормальний інвестор не погодиться вкладати гроші в розвиток підприємства із серйозними борговими зобов’язаннями, купивши його за ринковою вартістю.
«ФДМ має діяти, враховуючи ту обстановку, що склалася. Слід вносити зміни в програму приватизації, робити продаж більш прозорим й менш вразливим для судових позовів, — каже народний депутат. — Технологічно для тіньової приватизації існує безліч способів». Не секрет, що «це роблять за участю самої держави. Чиновники сприяють цьому, підписуючи папери тощо. Напевно, це робитимуть і цього року», — зазначив О. Рябченко. Не заспокоює й оптимістична заява М. Чечетова, мовляв, немає необхідності переглядати правила приватизаційної гри. «Участь у приватизації братимуть виключно промислові інвестори. Створюються комісії з конкретних підприємств, куди входять два представники ФДМ, представники обласної адміністрації, міської влади, профільного міністерства тощо, які спільними зусиллями виробляють умови для продажу», — сказав М. Чечетов. Як то кажуть — щасливої дороги. Головне — щоб приватизаційні об’єкти «дочекалися» проведення тендера. Приклади «Росави», Донбасенерго та «Ексімнафтопродукту» підказують дуже вiрогiдний варiант: не дочекаєтеся!
