Наміри псують настрої

Наприкінці серпня країна отримала дані про свої споживчі настрої, що дуже сильно впливають на найближчі, а також і віддалені плани бізнесу. «Наміри уряду псують настрій українцям. Другий місяць літа 2010 року українці зустріли обвалом індексу споживчих настроїв на 8,1 пункту до значення 86,4. Тож погіршення споживчих настроїв триває вже другий місяць поспіль після трьох кварталів їхнього стабільного зростання», — повідомив Міжнародний центр перспективних досліджень, що проводив дослідження спільно з компанією GFK Ukraine. «Наміри провести низку непопулярних реформ, зокрема збільшити ціни на енергоносії та підвищити пенсійний вік, до яких підштовхує уряд відновлення співробітництва з МВФ, були прохолодно сприйняті більшістю українців. Разом із тим, уповільнення темпів відновлення економіки України разом зі спекою, що несе загрозу урожаю зернових, спонукало населення України до більш песимістичних економічних очікувань», — зауважив керівник програми «Соціальна економіка» МЦПД Максим Борода.

З цією думкою згоден і керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB Микола Івченко. Він повідомив «Дню», що зниження споживчих настроїв в Україні пов’язане з негативними очікуваннями населення щодо майбутнього врожаю, можливої другої хвилі кризи, а також намірів влади провести непопулярні реформи. За його словами, оцінка поточного матеріального стану також погіршала на 1,3 пункту до 80,9 пункту. В населення зменшилися бажання купувати товари тривалого користування (меблі, побутову техніку тощо), що, звичайно, не додає оптимізму. «Зростання індексу очікування інфляції в населення при офіційній дефляції є негативним сигналом. Цей індекс має випереджаючий характер і свідчить про можливе прискорення темпів інфляції в осінньо-зимовий період. Зростання індексу очікування безробіття свідчить про погіршення оцінок у сфері зайнятості на тлі уповільнення зростання економіки України», — зауважує експерт.

Разом із тим, експерти, які завжди підтримували ідеологію так званих непопулярних реформ, але при цьому прогнозували не лише користь від них, але й зауважували про можливу невдоволеність населення, не повинні вбачати в реакції людей на дії уряду нічого несподіваного. Так, провідний експерт Центру соціально-економічних досліджень «CASE-Україна» Володимир Дубровський висловлював думку, що за відсутності радикальних економічних реформ, поліпшення якості роботи державного управління і реформування житлово-комунального сектора Україна може навіть зіткнутися із загрозою дефолту.

Але не менш інформований фахівець, керівник групи радників голови Національного банку України Валерій Литвицький налаштований досить оптимістично. Він вважає, що серпень може стати п’ятим поспіль місяцем дефляції або нульової інфляції. «Якщо раптом у серпні інфляція все ж буде, — зазначає він, — то причиною тому буде формування інфляційних очікувань на порожньому місці, в якому, останнім часом, активно бере участь експертне середовище». За словами Литвицького, «урожай, що виявився меншим прогнозованого, все одно досить великий, аби з урахуванням значних перехідних запасів гарантувати стабільність продовольчих цін». «2003 року неврожай був справжній, але все одно (у серпні. — Авт.) була дефляція», — нагадує експерт і підкреслює, що для інфляції відсутні й інші об’єктивні підстави, зокрема, монетарні. Ситуація на валютному ринку також стабільна: попит і пропозиція близькі до рівноваги, що дозволяє Нацбанку останніми днями зовсім не виходити на ринок. Як зауважив Литвицький, навіть підвищення цін на природний газ не повинне стати причиною інфляції, оскільки питома вага цього чинника невелика. Радник голови НБУ нагадав, що значне підвищення тарифів на комунальні послуги урядом Юрія Єханурова 2006 року, завдяки стабільним цінам на продовольство, також не призвело до інфляції. Оптиміста радує також і те, що платіжний баланс України в липні був ближчий до рівноважного. Експерт зауважує, що з початку року ВВП країни збільшилося на 5-6%, зростають реальні прибутки населення, заборгованість із зарплати лише за липень скоротилася на 13,5%, а роздрібний товарообіг за підсумками семи місяців виріс на 3,9%.

Хто вирішить суперечку між оптимістами і песимістами? Безумовно, це має зробити своїми рішучими, принциповими і послідовними діями уряд. Ставши на шлях «непопулярних» реформ, йому слід визнати, що є їхнім заручником, і заявити, що згодний пожертвувати собою заради майбутнього процвітання країни. Бо як не крути, а етап структурних реформ на шляху до ефективного ринкового господарювання не обійти.