Наш метал — ваші проблеми

Коли радянським студентам хотіли вселити відразу до американського капіталізму й імперіалізму, їм розповідали про те, що для США добре все те, що добре для Форда, Дженерал електрик чи Дженерал моторс. Зараз ми довідалися, що такий підхід не настільки вже й поганий. Інша справа, що в сучасній Україні ще, схоже, не усвідомили, що держава зобов’язана відстоювати інтереси своїх компаній на зовнішніх ринках.

Голова правління ВАТ «Запоріжсталь», Віталій Сацький звернувся з листом до прем’єр-міністра України Віктора Ющенка. У ньому висловлюється стурбованість ситуацією, що склалася навколо гірничо-металургійного комплексу країни.

Побоювання керівника одного з найбільших металургійних підприємств (торік комбінатом до бюджетів всіх рівнів було сплачено 128 млн. грн., а за 11 місяців поточного — 238 млн. грн.) викликає різке падіння цін на плоский металопрокат і чавун на світовому ринку. Як наслідок, тільки минулого місяця «Запоріжсталь» недоодержала 2,1 млн. грн. В.Сацький при цьому вказує ще й на те, що в той же час вітчизняні постачальники стратегічних сировинних і паливно-енергетичних ресурсів постійно збільшують ціни: на залізорудний концентрат вони виросли на 12%, концентрат коксівних вугіль — на 25%, металобрухт — на 4%, природний газ — на 92,3%, на електроенергію — на 65%. «У даний час тенденція збільшення цін зберігається», — говориться в листі.

На думку фахівців, вже в першому кварталі майбутнього року металургійні підприємства будуть працювати зі збитками. Металургійний «генерал» попереджає: надходження в бюджет країни значно знизяться, а заборгованості по оплаті за енергоресурси і виплаті заробітної плати виростуть. У подальшій перспективі прогнозується зупинка роботи всієї галузі.

Щоб не допустити цього, прем’єр-міністру, на думку керівника «Запоріжсталі», слід встановити п’ятимісячний мораторій (з першого січня наступного року) на підвищення цін на стратегічні сировинні та паливно-енергетичні ресурси, а уряду — розробити антидемпінгові заходи, що відповідають світовим стандартам і домогтися, щоб державні органи управління прогнозували ситуацію на світових ринках і могли нею керувати, узгоджуючи і координуючи діяльність підприємств України на зовнішніх ринках. Цього року «Запоріжсталь» вже двічі зверталася до Держкомпромполітики, колишнє МЗЕЗ, Мінекономіки для організації узгоджених дій металургійних підприємств України на світових ринках і особливо на ринку США. Відповідних дій так і не було.

Тим часом в Україні вже півтора року діє Закон «Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо- металургійного комплексу України», під «дахом» якого працюють 67 підприємств. У третьому кварталі 2000 р. (у порівнянні з другим кварталом 1999 р., який слугує своєрідним 1913 роком для обчислення успішності експерименту) обсяг реалізованої продукції підприємств-учасників експерименту виріс на 182,5%. Тільки за третій квартал 2000 р. надходження до Пенсійного фонду склали 240,6 млн. грн. (у базовому періоді вони були на 69,1% менше). Якщо на 1 липня 1999 р. частка грошових розрахунків підприємств-учасників експерименту складала лише 47,4%, то в третьому кварталі поточного року виросла до 85,2%. Головний аргумент металургів на користь експерименту — це різниця між сумами отриманих податкових пільг і бюджетних надходжень. У третьому кварталі пільги складали 530,88 млн. грн., а бюджетні платежі — 616,2 млн. грн.

Незважаючи на ці красиві цифри, протоколом засідання Кабінету Міністрів від 17 жовтня передбачено переглянути порядок виключення підприємств зі списку учасників експерименту. Одна з вимог уряду: ціни на продукцію на внутрішньому ринку не повинні бути вище вiд експортних. Але коли металурги звертаються в Кабмін з надією на державне регулювання цін на необхідні їм ресурси, особливо на газ, вугілля, електроенергію, то їм цілком обґрунтовано відповідають, що принципи ринкової економіки не передбачають державного контролю за ціновою політикою.

За десять місяців поточного року подвійні стандарти уряду, вказує інтернет- видання «Прометал», призвели до того, що ціни на кокс виросли на 40—50%, на залізорудну сировину і феросплави — майже на 15%, на мазут — на 33%. Незважаючи на це, металургам вдається підтримувати ціни на прийнятному для українського споживача рівні, про що свідчить ріст обсягу реалізованої на внутрішньому ринку металургійної продукції (17,5%).

На думку виконавчого директора Української асоціації чорної металургії Володимира Терещенка, умови економічного експерименту і пільги, надані підприємствам-учасникам, відповідають тому, якою повинна бути система оподатковування для підприємств усіх галузей народного господарства.

Аналіз цін кінцевої продукції гірничо- металургійного комплексу (труб, металовиробів, готового прокату), зроблений фахівцями виробничо-господарського об’єднання «Металургпром», показує, що податкова складова сировини, матеріалів, енергоносіїв у ціні кінцевого продукту металургії досягає 65—70%. При цьому основна частина податків та обов’язкових платежів входить у витрати на виробництво (собівартість). А вони багаторазово переходять у ціну наступних металургійних переділів, впливаючи на ціну прокату, труб, металовиробів. А оскільки метал є основною сировиною для машинобудування, будівництва, транспорту, то продукція та послуги цих галузей стають малоприйнятними для споживачів й неконкурентоспроможними. Податкова система, законсервована урядом, є, таким чином, однією з основних причин загострення економічної кризи в галузі.

Втім, у реанімованій жертві адміністративної реформи — Держкомітеті з промислової політики вважають, що на даному етапі гірничо-металургійному комплексу країни майже ніщо не загрожує. Коментуючи «Дню» лист В.Сацького, заступник голови комітету Сергій Грищенко сказав: «Дійсно, останнім часом відзначено погіршення кон’юнктури світового ринку. Пропозиція випереджає попит. Але за листопад і за перші двадцять днів грудня темп падіння цін на більшість видів металопродукції трохи стабілізувався. Ми розраховуємо, що в наступному році все ж таки збережеться досить сприятлива ситуація. Хоча є проблеми iз захистом наших виробників на зовнішніх ринках. Так, комбінат «Запоріжсталь» потрапив в Америці у антидемпінгове розслідування по гарячекатаних рулонах. Комітету є з цього приводу доручення Президента. Наше сьогоднішнє завдання — утримати внутрішні ціни, не допустити їхнього необґрунтованого підвищення, мінімізувати цю тенденцію, утримати в першу чергу ціни на енергоносії, котрі визначають структуру собівартості металургійної продукції, не допустити збільшення залізничних тарифів. Якщо це вийде, то металургія буде в наступному році рентабельнє. Що стосується експерименту, то його умови по суті вже переглянуті. Ставка податку на прибуток для учасників експерименту встановлена на рівні 15%. Це обмежує їхній маневр. Сьогодні ми запускаємо в уряд постанову про уточнення критеріїв економічного експерименту. Головні — своєчасність розрахунків з бюджетом, Пенсійним фондом, своєчасність виплати зарплати і розрахунків за енергоносії. Будуть трохи змінені напрямки використання коштів, отриманих підприємствами в результаті експерименту. Якщо раніше вони йшли на поповнення оборотних коштів, то зараз відкривається можливість використовувати їх також на відновлення виробництва. Буде розширена кількість учасників експерименту. Хоча наші колеги з податкової адміністрації і міністерства фінансів, і їх теж можна зрозуміти, вважають, що головне сьогодні — це взяти. Особливо в зв’язку з тим, що, на їхню думку, більше, крім металургів, брати немає з кого».