Навіщо заважають?
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20061102/4189-1-1.jpg)
Погані традиції, на жаль, стійкі до неправдоподібності. І серед них перманентно негативна в нашій країні відповідь на риторичне запитання «За що боролися?». От і тепер, лише через рік із невеликим після помаранчевої революції, більше третини опитаних представників українського бізнесу з різних регіонів України чекають у 2007 році негативного впливу влади на бізнес-середовище. Про це свідчать підсумки соціологічного опитування підприємців, проведеного компанією «КПД 100» на замовлення Інституту конкурентного суспільства. Ці дослідження, що тривали у вересні — жовтні поточного року, охопили 2524 підприємці віком від 18 років, які працюють у різних регіонах України — в Донецьку, Кіровограді, Вінниці, Севастополі, Сєверодонецьку, Дніпропетровську, Харкові, Хмельницькому й Івано-Франківську (похибка не перевищує 3%).
На запитання про очікування стосовно впливу державної політики на сферу бізнесу в наступному році, 37,5% респондентів відповіли, що він буде негативним, 42,2% — нейтральним, 12% — позитивним і 7,6% відмовилися відповісти. При цьому 35,3% опитаних бізнесменів прогнозують, що стан їхнього бізнесу в 2007 році не зміниться, 33,6% прогнозують покращання, 24,3% — погіршення.
При оцінці перспектив розвитку економіки країни на найближчі два роки думки розділилися: значне зростання — 2,8% опитаних, певне зростання — 20%, залишиться на нинішньому рівні — 30,6%, певний спад — 27,8%, значний спад — 11%.
Підприємці, як і раніше, не мають плідного контакту з владою. 41,2% опитаних не вважають, що можуть впливати на рішення центральних органів державної влади, і лише 18,2% вважають, що це для них доступне. У питанні про можливість впливу на рішення місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування результати, відповідно, 40,7% і 21,1%.
Найголовнішою проблемою для підприємництва більша частина опитаних вважає високі ставки податків й обов'язкових соціальних платежів (51,9%). При цьому, для значної частини найсерйознішою проблемою є велика корупція в органах державної влади та місцевого самоврядування (46,9%). У будь-якому випадку бізнес не задоволений правилами гри, а також, імовірно, їх відсутністю. Понад половину підприємців вважають, що Кабінет Міністрів і Верховна Рада повинні вирішувати першочергові питання, які заважають розвитку їхнього бізнесу.
Тим часом керівники держави — і Президент Віктор Ющенко, і прем'єр-міністр Віктор Янукович — не втомлюються закликати до країни іноземних інвесторів. Але хіба останні дізнаються про стан бізнес-середовища в країні виключно з газет? Думається, найефективнішими інформаторами в цьому питанні є підприємці, яким, як здається, нічого приховувати від своїх іноземних колег під час особистих зустрічей чи то на відпочинку, чи то в процесі переговорів.
Утім, корисну і, на жаль, вельми негативну інформацію можна почерпнути і зі ЗМІ. Днями на «5 каналі» показували, наприклад, сюжет Єгора Соболєва, що ілюстрував пригоди підприємця в бюрократичних коридорах. Кому захочеться наступати, як у нас кажуть, на ті самі граблі.
Тим часом влада цього, як правило, не боїться, і діє з регулярністю, що заслуговує, як заведено вважати, на краще застосування. Наприклад, у зв'язку з прийняттям чергового бюджету з'явилися повідомлення про реанімацію спроб достроково зламати мораторій на введення оподаткування доходу по банківських депозитах фізичних осіб, що діє до 1 січня 2010 року. Проти цього ризикованого кроку різко виступила Асоціація українських банків. І зрозуміло, що відтік банківських депозитів за відсутності активно працюючого фондового ринку може призвести до того, що кошти населення, зокрема малих і середніх підприємців, будуть просто виведені з прозорого обігу та підуть у «тінь».
Ще гостріші «граблі» загрожують країні в тому випадку, якщо з 1 січня 2007 року набуде чинності (після підписання Президентом) закон, що визначає процедуру проведення зборів учасників АТ і ТОВ. Він передбачає, що збори учасників акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники або їхні представники, які володіють понад 50% акцій. Прийнятий, по суті, лише для того, щоб змінити ситуацію лише в одній компанії (ВАТ «Укрнафта»), він здатен спричинити снігову лавину корпоративних конфліктів і навіть рейдерських атак в інших великих і дрібних господарських товариствах, повне приниження міноритарних акціонерів, на яких тепер ніхто і ні в чому не зважатиме, і, в результаті, серйозні наслідки для бізнес-середовища й інвестиційного клімату в нашій країні. Тож підсумки названого дослідження влади слід би дуже добре вивчити і, звісна річ, зробити з них якісь висновки. Зрозуміло, що вчитися на власних помилках — справа дуже непродуктивна. Але нічого іншого, як бачимо, не залишається.