Найбільш Печерський суд у світі...

Вчорашній день приніс і хорошу новину, і погану. Хороша — Луценко припинив голодування. «Я вважаю недоцільним продовжувати голодування... Я починав це, щоб довести, що в нас в Україні немає прокуратури. Сьогоднішнім засіданням суду я довів, що в нас немає справедливого суду, але далі мені потрібне моє здоров’я, щоб це зламати», — заявив він.

Погана — суддя Вовк залишив його під вартою. Наступне засідання суду відбудеться 27 травня. Суд відмовився задовольнити клопотання адвокатів про зміну запобіжного заходу Луценка на інший, а також відмовився задовольнити клопотання про застосування суду присяжних через відсутність спеціального закону про це.

Але почнімо по порядку. Кілька років тому в цьому суді розглядалися справи Бориса Колесникова та покійного Євгена Кушнарьова, за іронією долі вчора до Печерського районного суду привезли колишнього міністра МВС Юрія Луценка... У невеликому дворику за адресою Хрещатик, 42 зібралося приблизно 100 осіб із мегафонами, плакатами, прапорами. Кмітливий депутат Андрій Павловський надіслав міському голові Черновецькому заяву про те, що 23 травня він зустрічатиметься за адресою суду з громадянами. «Орієнтована кількість учасників — 300 осіб.

Можливе використання звукопосилюючих пристроїв». Але змарнілого Юрія Віталійовича вони так і не побачили. Його привезли мало не завидна.

Під скандування «Юрію, ми з тобою!», «Свободу політв’язням» і «Ганьба!» у Печерському районному суді Києва розпочався розгляд «справи Луценка». Представникові захисту навіть довелося вийти, щоб на п’ять хвилин втихомирити людей. Мовляв, у залі суду нічого не чути.

Варто сказати, умови в залі суду були практично нестерпними — спека, тиснява, тіснота. Багатьох журналістів так і не пустили до зали. Лише почергово запускали операторів і фотокорів.

Показовий момент — крім родини та депутатів, на судове засідання прибули амбасадори Швеції і Фінляндії та навіть люди, далекі від політики, — народна артистка України Наталя Сумська. І жодного соціаліста! Але ж свого часу Луценко зробив дуже багато для Соцпартії. Не було видно й Андрія Деркача, за якого Луценко ручався, підставляючи репутацію.

Після обіду під’їхала і Юлія Тимошенко підтримати «справжнього героя України».

Але навіть така потужна підтримка не допомогла Луценкові поміняти суддю, його клопотання відхилили. До речі, суддя Сергій Вовк відомий своєю лояльністю до будь-якої влади й тим, що останнім часом переважно спеціалізується на справах опозиціонерів. Він веде справи інших членів Кабміну Тимошенко — колишнього в.о. міністра оборони Валерія Іващенка та «нафтогазових» підсудних — Ігоря Діденка, Анатолія Макаренка й Тараса Шепітька.

Коли ще Тимошенко була прем’єром, суддя Вовк слухняно приймав ухвали про заборону антиреклами лідера БЮТу. Пізніше він же знімав з реєстрації її місцеві організації в Київській та Львівській областях.

Уся справа Луценка виглядає абсурдно. Помешкання і звання для водія — це, безперечно, правопорушення, але лише адміністративне. Луценко фактично п’ять місяців просидів за те, що його захисники дуже довго ознайомлюються зі справою.

Очевидно, що справа має політичний характер і схожа на банальну помсту. Та варто зазначити, що яким би Луценко не був міністром і політиком, як би хто до нього не ставився, провина й покарання неадекватні.

Практично всі експерти погоджуються з думкою, що це демонстративно-показова прочуханка. Щоб іншим не кортіло. «Їхня перша мета — помститися Луценкові, друга мета — показати, що кожен, хто підтримує Тимошенко, — буде за ѓратами, третя мета — публічно, морально розтоптати Майдан», — сказав учора Луценко в залі суду.

Примітно, що Леонід Кучма, якому пред’являють набагато серйозніші звинувачення, спокійнісінько їздить на відпочинок до Ялти. Більше того, в ефірах деяких каналів з’явився фільм Кончаловського, в якому режисер намагається довести, що вбивство Гонгадзе було операцією іноземних спецслужб. А Данилович — пухнастий. Про це в своїй колонці на «Українській правді» (www.pravda.com.ua) в день 42-річчя Георгія Гонгадзе влучно написала Мирослава Гонгадзе: «Чиновники вже нової влади на різних міжнародних форумах проголошують, що в Україні діє принцип верховенства права, немає політичних переслідувань та вибіркового правосуддя. Чому ж тоді в той час, коли звинувачений у перевищенні службових повноважень, які призвели до вбивства Георгія Гонгадзе, Леонід Кучма відпочиває й покращує своє здоров’я в Криму, звинувачений за тією ж статтею Юрій Луценко втрачає своє здоров’я у в’язниці?»

Утім, соратник Луценка Олесь Доній вважає, що голодування Луценка було немарним.

— Своєю позицією Юрій фактично зупинив наростаючий вал репресій. Він не так собі відвоював свободу (оскільки влада не готова до милосердя до Луценка), як іншим. Абсолютно очевидно, що на цьому політичні репресії пригальмовано.

Багато людей зараз перелякані чи перебувають у стані анабіозу — це факт. Але коли вони зрозуміють, що цей подзвін по кожному, то може бути пізно. Справді, починають із відомих персонажів, а доходять до вчителів чи дрібних підприємців.