"Найперше - ми вступимо до НАТО", - планує міністр закордонних справ Анатолій ЗЛЕНКО

1. Незважаючи на складну, інколи не досить сприятливу зовнішню і загострену внутрішню ситуацію, найважливішим підсумком зовнішньополітичної діяльності України в 2002 році слід вважати подальше просування національних інтересів нашої держави у світі. Цьому великою мірою сприяло налагодження нових політичних, економічних, науково- технічних зв’язків та їх використання для всебічного, неухильного сприяння економічному розвитку країни. На мою думку, найбільш позитивним цього року в зовнішньополітичній сфері був для нас євроатлантичний напрямок. Ми виробили нову стратегію щодо НАТО і дали чітку відповідь на питання щодо орієнтації на членство в цій організації. Це було ключове рішення, яке заповнило останню порожнину в системі наших пріоритетів. Важливо також, що НАТО підтримало наші євроатлантичні прагнення. Важливою подією на європейському напрямі було схвалення Послання Президента «Європейський вибір України». Цей документ конкретизував багато принципових моментів, пов’язаних з європейською інтеграцією нашої держави. Свідченням наших позитивних відносин з ЄС стало зростання торгівлі з країнами-членами цієї організації на 9,3%. Ключовою подією року став Ялтинський саміт ГУУАМ, на якому вдалося надати нового дихання цьому об’єднанню. Серед інших важливих здобутків я б виділив активне освоєння нових для нас ринків країн Азії, Африки та Центральної Америки, вирішення низки проблемних питань з Росією, вдале проведення Року України в Росії та в цілому переведення наших відносин на системну та передбачувану основу.

2. «Кольчужний скандал» і певне напруження, яке зберігається у відносинах зі Сполученими Штатами. Це головна проблема, яка має негативний вплив на багато інших напрямів. Мінімізація наслідків зазначеного скандалу, рівно як і переведення діалогу з площини обговорення взаємних претензій у площину конструктивної взаємодії, буде головним завданням нашої дипломатії на наступні місяці.

3. Є проблеми, які випливають чи можуть випливати з наших нинішніх ускладнень у відносинах зі Сполученими Штатами, зокрема, на жаль, можливе тимчасове гальмування нашого поступу в євроатлантичній та європейській інтеграції. Є ключові завдання — налагодження робочого конструктивного діалогу з розширеним ЄС, лібералізація візового режиму з майбутніми членами ЄС, виконання документів, схвалених під час Празького саміту НАТО, активізація діяльності ГУУАМ, захист інтересів наших громадян, подальша «економізація» зовнішніх зносин. А перераховувати всі питання, якими ми будемо займатися, було б так само недоречно, як і визначати конкретну дату їх вирішення.

4. Роль політичного оракула є для мене незвичною. Та все ж таки висловлю своє переконання, що з перерахованих вами організацій ми, очевидно, найперше вступимо до НАТО. Інше питання — коли саме. Мені важко уявити, щоб Україна стала членом Договору про колективну безпеку чи ЄврАзЕС. Це не відповідає нашим стратегічним інтересам. Стосовно членства в ЄС, то говорити про те, коли це відбудеться, сьогодні досить важко, зокрема, через незалежні від нас обставини. А ось щодо НАТО, то наші цілі повністю збігаються з політикою відкритих дверей, яку проводить Альянс. Треба працювати, щоб відповідати його критеріям. Нічого неможливого тут немає. Багато залежить від нас самих.