Найшла коса...
Учора до Москви відбув міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Центральною темою переговорів стала ситуація навколо будівництва російською стороною дамби у Керченській протоці. Вона, за задумом російської сторони, має з’єднати частину української території (коса Тузла) із російським берегом Таманського півострова. Роботи ведуться дуже інтенсивно — на них зайняті сотні робітників, десятки одиниць будівельної та транспортної техніки. В Україні оцінили такі дії різко негативно. Першими свою позицію висловили у МЗС України, вчора з цього ж приводу висловився Президент Леонід Кучма.
«Існує припущення, що росіяни планують перенести лінію українсько-російського кордону за півострів, що станеться внаслідок побудови дамби», — повідомив журналістiв заступник міністра Олександр Моцик, який нещодавно повернувся із Москви, де проводив переговори з представниками зовнішньополітичного відомства Росії. МЗС України вже неодноразово направляв ноти до Москви з приводу порушення Росією договірного законодавства двох держав. «У Керченській протоці є державний кордон. Його встановлено відповідно до законодавства СРСР. Цей тимчасовий кордон було підтверджено українсько-російськими договорами», — роз’яснює МЗС України. Як повідомляли інформаційні агентства, за дан ими представника прикордонної служби ФСБ, Росія на косі Тузла після завершення будівництва дамби планує встановлення прикордонної застави. Про будівництво дамби і будівництво прикордонної застави неодноразово говорив посол Росії в Україні Віктор Черномирдін. Інформацію про те, що до коси Тузла підведуть дамбу з російської сторони останнього тижня подавали багато російських видань — «Российская газета», «Комсомольская правда», повідомляв телеканал «Рен-ТВ».
У «Комсомольской правде» також з’явилася інформація про те, що відкриє російську заставу безпосередньо президент Росії Володимир Путін. Заступник міністра закордонних справ України Олександр Моцик оголосив про те, що, за його інформацією, будівництво дамби санкціонувала одна із районних адміністрацій Краснодарського краю. У зв’язку з цим глава кримського уряду Сергій Куніцин назвав такі дії неприпустимими. У його заяві йдеться про те, що з початком земляних робіт порушено Протокол про спільний контроль акваторій Азовського моря та Керченської протоки від 27 серпня 1994 р. між Прикордонними військами України та Російської Федерації. Згідно з пунктом п’ятим протоколу, сторони зобов’язалися здійснювати взаємне інформування про всі роботи, що проводяться в акваторій протоки, чого зроблено не було. Прискорене будівництво насипу вже спричинило порушення природної міграції риб, замулення водного басейну протоки і може призвести до непередбачуваних екологічних наслідків. Виступаючи від імені уряду автономії, Сергій Куніцин висловив надію на те, що ініціатори будівництва насипу діятимуть відповідно до міжнародного права і не порушать дух угод, підписаних президентами в Ялті. До врегулювання питання на міждержавному рівні, вважає Куніцин, будь-які роботи в акваторії Керченської протоки слід негайно припинити.
Учора під час перебування у Сімферополі ситуацію журналістам прокоментував Президент України Леонід Кучма.
— Леоніде Даниловичу, через напружену ситуацію у Керченській протоці може виникнути прикордонний конфлікт…
— Я ці слова відкидаю. Ніколи не повірю, що це є можливим. Сьогодні (6 жовтня. — Авт. ) наш міністр закордонних справ перебуває в Москві, він зустрічатиметься із прем’єр-міністром Росії Касьяновим, і я вважаю, що ми залагодимо ситуацію. Хоча ви знаєте, мені слабко віриться, що це бажання місцевих органів влади. Адже такі проблеми за всіма і внутрішніми, і міжнародними законами мають вирішуватися в ході обопільних консультацій. Будемо вважати, що це якесь непорозуміння, яке буде швидко вирішено…
— Чи ви не плануєте обговорити проблему з президентом Росії?
— Ви знаєте, для цього є Міністерство закордонних справ і відповідальні за цю ділянку роботи люди в ньому. Якщо всі питання вирішуватимуться тільки на рівні президентів, то знаєте, скільки структур можна буде ліквідувати!..
— Як ви особисто ставитеся до цього інциденту?
— Я — негативно…
— Чи не допоможе цей інцидент нам провести кордон в Азовському морі та Керченській протоці?
— Ви знаєте, що я зустрічався з Путіним на острові Бірючий, і ми обговорювали питання про кордон в Азовському морі та Керченській протоці. Але поки у нас думки протилежні. Але є ж міжнародні правила… Знаєте, мені дещо смішно, коли я дивлюся на карту Росії, і виявляється, що їм ще чогось не вистачає… Незрозуміло. Однак я не відношу цю проблему до політики, я думаю, це просто непорозуміння…
ДОВІДКА «Дня»
Косу Тузла названо за ім’ям мису Тузла на Таманському березі. Краєзнавці знають й інші назви: Південна або Середня коса. Вона ніби перегороджує Керченську протоку, слугуючи природним мостом. Будівельники вже кілька разів висували проекти будівництва мостів через протоку із використанням коси. Відстань між краєм коси та Кримським півостровом становить сьогодні приблизно 4 км. Загальна протяжність коси становить трохи більше за 11 кілометрів, максимальна ширина надводної частини — понад 600 метрів. Площа коси залежить від рівня води у протоці, який часто змінюється. Залежно від цього частина коси постійно затоплюється водою. Нині над водою височать 4 частини коси. Найбільша має площу близько 35 гектарів.
Із самого початку заселення Криму та Кубані коса слугувала мостом для переміщення вантажів і людей. Територіальна належність її змінювалася. 28 листопада 1869 року Указом Російського Сенату косу віднесли до Таманської губернії, і кордоном було наказано вважати середину протоки між Кримом та крайньою точкою Таманської коси. Після революції та громадянської війни розпочався переділ цих територій. Постановою ВЦВК від 13.08.1922 р. косу Тузла включили до складу Кримської області. Потім Указом Верховної Ради РРФСР у січні 1941 року було прийнято рішення «Про зарахування острова Тузла до складу Кримської АРСР». Рішення було прийнято, коли сам Кримський півострів за адміністративно-територіальним розподілом був складовою частиною РРФСР, тобто належав Росії, тобто перенесення здійснилося всередині адміністративних кордонів РРФСР. Після передачі Криму Україні 1954 року адміністративний кордон між Кримською областю та Краснодарським краєм не переглядали. Разом із тим, деякі юристи схильні вважати, що із тексту Указу Президії Верховної Ради СРСР від 1954 року про передачу Криму Україні випливає, що Україні передавали в адміністративно-територіальне підпорядкування тільки континентальну сухопутну частину Кримської області. Юрисдикція на прибережні води морів, виходячи з принципу, що акваторії прибережних морів належать державі загалом, а не її окремим суб’єктам, залишалася за СРСР. Тому після 1954 року розділ акваторій Азовського моря та зокрема Керченської протоки не проводили. Адміністративний кордон між Краснодарським краєм та Кримською областю було проведено тільки посередині Керченської протоки, далі — обмежуючись береговою смугою цих адміністративних утворень по Азовському морю. Практичну передачу коси та проведення адміністративного кордону між РРФСР та УРСР було виконано тільки на початку 70-х років. Зроблено це було у формі узгодження графічного зображення на карті адміністративних кордонів на рівні заступників голови Кримського облвиконкому та Краснодарського крайвиконкому. Сьогодні на косі Тузла знаходиться кілька пансіонатів українських підприємств, склади та інше майно України.
