НДП просить у влади поле для реваншу
«Ми прийшли в політику раз, але прийшли назавжди», — сказав перший заступник голови НДП Євген Кушнарьов на п’ятому з’їзді партії. Багато хто почув у цьому не лише демонстровану впевненість у майбутньому партії (дуже схожу на вправу з курсу аутотренінгу), але й відлуння сумнівів, що не демонструються на людях і що зачепили партію після того, як вона, зберігши у своїх рядах деяких «мужів при посадах», усе ж утратила милість. Члени НДП завжди заперечували, що вони є «партією влади», але про свою колишню «вмонтованість у владу» згадують не без ностальгії і ставлять перед собою завдання в майбутньому безпосередньо брати участь у владі.
Сьогодні НДП нагадує пацієнта, якому через крапельницю вливали фізрозчин і перед останньою порцією ліків припинили лікування для клінічних спостережень: як поводитиметься зміцнілий організм: чи порожевіють щічки, чи з’явиться апетит? Крапельницю на всякий випадок не виймають, якщо пацієнт виявить волю до життя і буде скоріше живим, аніж мертвим, то поживний розчин закрапає знову і, одужавши, він ще поповнить ряди працездатних.
П’ятий з’їзд партії, за словами Романа Безсмертного, став знаковим для партії в тому сенсі, що в ній не сталося розвалу, про який усі вели мову. «Вище я планку не підіймав би. Цей рік пішов на те, що партія довела свою здатність працювати, незважаючи на спроби викреслити її з політичного життя і незважаючи на судження про те, що вона — «Каліф на годину».
З’їзд засвідчив і перспективи, які партія для себе бачить. Плацдарм для своєї майбутньої запитаності НДП основує на тому, що має намір стати масовою партією і претендує на роль об’єднувального демократичного центру на наступних виборах. Схоже, для всього цього вона чекає благословення.
Очевидно, похід у регіони, участь у всіх передвиборних процесах на місцях, а головне, нарощування партійних рядів має відбутися за класичними принципами побудови партії, а саме — за ідеологічними. В іншому випадку, як це вже і сталося з НДП, масовість є нестійкою і її звіє будь-яким поривом політичного вітру. Колись НДП мала могутню парламентську фракцію — 92 людини, сьогодні в ній нараховується 25 депутатів. Більше того, навіть із десяток партійців покинуло фракцію!
«Нам завжди казали: тільки-но Пустовойтенко піде у відставку, партія розпадеться, — каже народний депутат України, член НДП Олег Петров. — Сьогодні все відбувається навпаки: НДП згрупувалася, після відставки лідера партії з поста прем’єр-міністра в партію прийшло десь 25—30%». Так оцінюються тенденції останнього часу всередині партії. Кількісне зростання в НДП, набувши для партії принципового значення, дійсно посилилося, більше того, з’їзд символічно почався з урочистого вручення партбілетів новим «ендепістам». Верхню межу зростання визначено за класичними кількісними мірками могутньої європейської партії — 1% від чисельності населення, що відповідно в Україні становить 350 тисяч членів. Якою буде якість нової масової партії? НДП все-таки пережила хиткість неідеологічної основи партійного будівництва, тому намагається чіткіше визначитися з ідеологією. Напередодні з’їзду, до якого, до речі, готувалися дуже ретельно (треба віддати належне аналітичним ресурсам НДП, справді могутнім на тлі нині діючих «партій влади»), було проведено дослідження поглядів партійців, в ході якого в них цікавилися, до якої політичної течії відноситься сьогодні НДП. Іспит не склали 56% респондентів, які визначили ідеологію партії як соціал- демократичну, в той час як у програмі вона заявлена як соціал-ліберальна. Чому багато хто не відчув різниці?
«Теоретичні європейські градації лібералізму, соціал-демократії і консерватизму для України не зовсім підходять. Наших людей не зовсім цікавить, чи є партія суто соціал-демократичною, суто ліберальною тощо. Світові тенденції партійного будівництва засвідчують, що нам треба йти до універсалізації, а це означає, що елементи класичних визначень повинні мати місце в програмі нинішньої сучасної могутньої партії», — каже член політвиконкому, заступник голови фракції НДП Олег Зарубінський. Не піддаючи сумніву ці теоретичні істини, не можна не повторити, що нечіткість соціал-ліберальної ідеології все-таки не цілком зрозуміла самим членам партії.
Однак, із другого боку, ця нечіткість саме тепер на руку партії. Чому НДП не торпедує теоретичне перепідкування своїх кадрів у дусі соціал-лібералізму? Не в останню чергу тому, що другий і головний, на наш погляд, напрям, який відпрацьовується в партії, — посилення НДП в ролі лідера об’єднувального процесу. За словами глави НДП, об’єднання «Нова Україна», «Всеукраїнське об’єднання демократичних сил «Злагода», блок політичних партій «Наш вибір — Леонід Кучма» є тільки підмурівком для майбутніх більш розгалужених напрямів політичної інтеграції.
Із другого боку, на з’їзді звучали прогнози про те, що майбутні парламентські вибори проходитимуть за російськими тенденціями, які засвідчили, що довір’я виборців здобудуть могутні партії чи блоки партій. Якою прийде до виборів НДП? Наприклад, Роман Безсмертний сказав в інтерв’ю «Дню», що не бачить партію поза блоком правих сил і зробить усе, що від нього залежить, щоб НДП не пішла на вибори одна. Євген Кушнарьов також переконаний у неминучості створення могутніх партійних блоків, які через певний час трансформуються в могутні партії.
— Результати минулих виборів в Україні та тенденції, які спостерігаються в Росії, свідчать, що поодинці подолати 4-відсотковий бар’єр можливо, але при цьому стати настільки могутніми в парламенті, щоб домінувати в ньому, практично неможливо. Тому наше гасло на етапі підготовки до виборів — сильна НДП в могутньому передвиборному блоці.
З-поміж ідейно близьких до НДП партій, Євген Кушнарьов назвав ліберальну, демократичну, аграрну. Однак, що цікавіше, він не виключив створення й ширшого за ідеологічним спектром об’єднання, куди, крім названих партій, увійшли б обидва Рухи, партія «Реформи і порядок». Такий правоцентристський блок міг би стати головною складовою майбутньої демократичної більшості в парламенті, зазначив Кушнарьов.
— Кон’юнктура однозначно свідчить, що мова повинна йти про серйозний блок ліберальних сил. Класично визначу так: від сил, які межують із соціал-демократичною ідеологією, до націонал-демократів, — переконаний і Роман Безсмертний.
У цьому й полягає відповідь, чому НДП зберігає розмитою свою ідеологію: це зручно для гіпотетичного об’єднання широких демократичних сил. І саме за умови цього ідеологічного коктейлю вдасться в разі чого дати зворотний хід — в нішу екзотичного соціал-лібералізму.
НДП не заморозилася, а активно розробляє сценарій свого повернення у владу. Пацієнт активно демонструє, що дуже навіть живий і наступного заклику у владу готовий не чекати, а творити з великим ККД для загального сценарію. І що важливо, на території, практично незайманій впливом могутніх партструктур: від соціал-демократії далі вправо.
— Я абсолютно впевнений, що сьогодні трійка лідерів нації рано чи пізно прийде до розуміння необхідності ініціювати й очолити такий блок, — закінчив нашу розмову Роман Безсмертний. На моє запитання про те, кого, крім Президента, він відносить до лідерів нації, Роман Петрович дещо загадково пояснив, що хотів би, «щоб розмова на цю тему обмежилася цим реченням», і миттєво ретирувався, залишивши мене в роздумах про персоналії, від яких чекають на благословення і від яких залежить майбутнє нового політпроекту НДП.
Тож на кого надія в НДП? І чи здійсниться вона, якщо «три лідери нації» не схвалять нових планів партії?
