«...Не по-братерськи »
Збулося те, на що, мабуть, мало хто сподівався. Українські депутати вчора визначилися із власною позицією щодо будівництва росіянами дамби в напрямку українського державного кордону в Керченській протоці. Хоч чимало парламентаріїв і не підтримували зміст звернення до російських колег, однак таких виявилася переважна меншість. Зрештою супротив деяких депутатів був швидше традиційний. Мабуть, нікого не здивуєш «особливим поглядом» українських (?!) комуністів, який зводився приблизно до таких міркувань: давайте зачекаємо, аби росіяни добудували, а вже потім підійматимемо галас. Галасу, між тим, не вдалося уникнути вже вчора. Не в останню чергу завдяки комуністам. Щоправда, остаточне рішення було прийнято досить «безболісно» і швидко. Підтримали звернення 250 народних обранців.
«Верховна Рада України закликає Федеральні Збори Російської Федерації втрутитися в ситуацію з метою негайного припинення будь- яких односторонніх дій, які суперечать принципам добросусідства і духу стратегічного партнерства між нашими державами і можуть бути спрямовані на порушення державного суверенітету України і територіальної цілісності», — мовилося у заяві. «У разі якщо згадані роботи у Керченській протоці триватимуть і далі, Верховна Рада залишає за собою право ініціювати всі передбачені нормами міжнародного права заходи для збереження суверенітету держави над своєю територією», — наголошується у зверненні. «У наших спільних інтересах розв’язувати проблеми в українсько-російських відносинах у дусі співробітництва, довіри і взаємної поваги задля збереження традиційно дружніх зв’язків між нашими народами», — закликають українські депутати.
Заява в принципі досить дипломатична. А головне — така, що відповідає гостроті і необхідності якнайшвидше вирішити проблему. Можливо — дещо ультимативна. А саме у тій частині, де йдеться про парламент, «який залишає за собою право». Але в питанні територіальної цілісності держави інша тональність здавалася настільки ж безвідповідальною, наскільки й марною. Усі попередні намагання України (а таких можна перелічувати десятками) вирішити проблему дипломатичними засобами не знаходили розуміння з російського боку і до жодних результатів не привели. Росіяни й не думають зупиняти будівництва. Більше того, росіяни розпочали спорудження дамби без будь-якого інформування української сторони. Офіційна Москва також досі не повідомила, до якої точки будуватимуть дамбу. (На неофіційному рівні лунають заяви, що будуватимуть її прямісінько до українського острова Коса Тузла). І це лише причини нинішньої проблеми, її ж наслідки абсолютно непрогнозовані. Версії про військове протистояння, очевидно, перебільшені і неосмислені. Проте чимало депутатів уже зараз висловлюють побоювання, що «дамбова» дилема призведе до зриву ратифікації договору про українсько-російський кордон. У багатьох політиків до того ж виникають сумніви щодо щиросердних намірів Москви створити рівноправне об’єднання в рамках ЄЕП (характерно, що такі сумніви висловлюють представники тих політичних сил, які досі активно підтримували «єепівську» ідею). І це, очевидно, лише початок...
Перед прийняттям заяви українські депутати заслухали представників уряду. Заступник міністра закордонних справ Олександр Моцик, зокрема, заявив, що Росія прагне використати будівництво дамби в Керченській протоці для тиску на Україну в переговорах щодо делімітації морського кордону. Крім того, заступник секретаря Ради нацбезпеки і оборони України Петро Шатковський вважає, що будівництво дамби може призвести до створення прецеденту делімітації україно-російського морського кордону в односторонньому порядку. Учора ж стало відомо, що Державна прикордонна служба посилила охорону кордону в районі Тузли, встановивши замість прикордонного поста заставу, що буде розмiщуватися там постійно. Також учора Прикордонна служба України почала проводити навчання на острові Тузла з залученням власних морських сил, авіації і спецпідрозділів. За словами першого заступника командуючого прикордонної служби Михайла Коваля, завдання навчань — відпрацювати конкретні заходи для блокування Тузли, виходячи з реальної обстановки. «Ми реалісти, нам не потрібно придумувати завдань. У нас є конкретне завдання, і ми його відпрацьовуємо», — сказав Коваль.
До Росії звертаються, до речі, не лише дипломати, депутати, урядовці... Прикордонники на Тузлі встановили спеціальні щити із закликами до росіян. «Ви наближаєтеся до державного кордону суверенної України. Зупиніться!», «Наші народи не повинні ворогувати. Острів Тузла — українська територія!», «Попереджаємо, ми будемо змушені застосувати законні заходи фізичного впливу», «Вимагаємо припинити провокацію і залишити територію України». Чи подіє це на Москву? А якщо вплине, то головне — як?
Ситуацію стосовно будівництва домби до острова Тузла коментуюють народні депутати.
Борис АНДРЕСЮК , СДПУ(О), заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони України:
— Хоч як би намагалися в Москві подати спорудження дамби у вигляді ініціативи місцевої влади, цілком зрозуміло, що такі питання на регіональному рівні не вирішуються. Переконаний, що центральні власті Росії повинні були вже давно відреагувати на цю ситуацію. Тим більше, що будівництво розпочалося понад два тижні тому. Я не спрощую питання тільки до екологічного стану в Керченській протоці: проблема існує вже не перший рік і не перше десятиріччя. Мені подобається вислів спікера Володимира Литвина, що навіть сусіди перед тим, як збудувати паркан, радяться одне з одним. Чи свідчить нинішня ситуація про рівноправність двох сусідів? Адже Росія могла просто поінформувати про наміри щось робити. Зараз же ми спостерігаємо завуальоване бажання Кремля реалізувати проект руками регіональної влади. Наслідки цього питання можуть бути дуже істотні. Особливо в світлі того, що розглядаються політичні питання для розвитку двосторонньої співпраці (приміром, ЄЕП). Така політика, яку нині проводить Росія, не сприяє поліпшенню відносин. Більш того, на думку багатьох політиків, стає зрозумілим, чому Росія затягувала делімітацію кордону по Азовському морю і в Керченській протоці. Затягування відбувалося задля будівництва дамби, аби потім вже з позиції сили диктувати якісь аспекти в переговорному процесі. На мій погляд, наслідки можуть бути досить серйозні. Я спілкувався на цю тему з міністром оборони, мені відома думка голови Державної прикордонної служби: вони готові у відповідності до Конституції захистити український кордон тими методами, які дозволяє чинне законодавство. Гадаю, Україні буде що протиставити. По-перше, питання розглянула Верховна Рада, яка прийняла відповідну постанову. Крім того, може з’явитися звернення парламенту до європейських наглядових інституцій, до Ради Безпеки ООН, до ЄС, аби вони звернули увагу й теж відреагували, підтримали Україну. Вважаю, залучення європейських інституцій безпеки допоможе вгамувати фактично неконтрольовані апетити росіян.
Степан ГАВРИШ , депутатська група «Демократичні ініціативи»:
— Кризова ситуація в Керченській протоці — прямий наслідок нерозуміння частиною російської еліти тих державотворчих процесів, які відбулися в Україні, її зневаги до наших національних інтересів. Очевидні наміри Росії перекроїти геополітичну карту, яка склалася після розпаду Радянського Союзу. Я б не сказав, що це добре продуманий тактичний крок московської влади. Не виключено, в середовищі російського керівництва зараз точиться запекла боротьба між шовіністами-радикалами та прихильниками більш ліберальних підходів у відносинах з Україною. Ситуація, що склалася нині навкруг будівництва дамби російською стороною, загрожує погіршенням стосунків між Україною та Росією в цілому. Зовсім недавно керівництво обох країн знайшло нові можливості розвитку взаємовигідного співробітництва, регіональної співпраці, підписавши угоду про створення ЄЕП. Тепер це знаходиться в стані невизначеності, сили, які відстоювали якнайскоріший розвиток українсько-російської співпраці, розгубилися. Ще вчора представники більшості були готові ратифікувати угоду про ЄЕП. Чи будуть вони готові до цього завтра, зважаючи на різні можливі варіанти розвитку подій, сказати важко. Вся ця ситуація ще раз засвідчила, що Україна не має іншого історичного вибору, окрім Європейського Союзу.
Борис ТАРАСЮК , фракція «Наша Україна»:
— Дії російської сторони прямо суперечать принципам дружби й добросусідства у відносинах між двома країнами, про які щоразу твердять лідери Росії, в тому числі підписуючи угоду про так званий ЕЄП. Очевидно, що це не самодіяльність місцевої влади, як це нам намагаються показати, а санкція з боку вищого керівництва Російської Федерації. Продовження цієї провокації у вигляді будівництва дамби і наближення її до державного кордону України загрожує порушенням територіальної цілісності нашої держави з усіма можливими наслідками. В цій ситуації Україна буде змушена задіяти всі можливі міжнародно-правові інструментарії, серед яких і звернення до Ради Безпеки ООН. Ми, до речі, вже маємо позитивний досвід звернення до Ради Безпеки. В 1993 році Україна звернулася туди з приводу провокаційного рішення російського парламенту щодо того, що українське місто Севастополь є російським. І ми виграли це звернення. Україна може також звернутися до міжнародного суду ООН в Гаазі, до ОБСЄ, може задіяти механізм, передбачений в меморандумі про надання гарантій безпеки трьома ядерними державами, підписаний в грудні 1994 року. Нарешті, український парламент може вдатися до скасування угод про базування Чорноморського флоту на українській території. Так що у нас дуже широкий вибір інструментів для захисту своїх національних інтересів.
Ігор ОСТАШ , фракція «Наша Україна»:
— Треба розуміти, що пояснення Росії, мовляв, це рішення місцевої влади з метою стабілізації екологічної ситуації, — це явне прикриття того, що відбувається насправді. Такі рішення не можуть бути несанкціоновані вищими ешелонами влади. Я переконаний, що це рішення прийняте на найвищому державному рівні. Є спроба змінити реальну лінію українсько-російського кордону. Це може бути зроблено шляхом або зупинки будівництва — і дамба стане причиною намивання ґрунту, або зупинки будівництва перед українською територією — і у зручний момент (вибори) його завершення. Депутати звертатимуться з заявою до російських парламентарів. Для нас це показовий урок, тому що скоро буде подано до ВР на ратифікацію угоду про ЄЕП. Я сподіваюсь, що здоровий глузд переможе, і будівництво дамби буде зупинено.
Треба очікувати ускладнення переговорів щодо делімітації кордону в Азовському морі та Керченській протоці. Ця подія може також ускладнити ратифікацію вже підписаної угоди про сухопутний кордон, можливо, це і робиться з метою не допустити ратифікації договору про лiнiю українсько- росiйського кордону. В результаті ці питання залишаться відкритими, що, звичайно, є небажаним як для України, так і для Росії. Процес ратифікації угоди про ЄЕП також буде відбуватись під впливом подій у Керченській протоці. Було б доцільно, щоб саму угоду виносити на ратифікацію лише після розв’язання конфлікту в Азовському морі.
Минулої п’ятниці я звернувся до постійного комітету Парламентської Асамблеї ОБСЄ з заявою про ситуацію в Керченській протоці. Голова Парламентської Асамблеї ОБСЄ Брюс Джордж прийняв до уваги заяву української делегації і сказав, що при нашому бажанні це буде предметом розгляду. Ми також залишаємо за собою право звернення до Ради Безпеки ООН, НАТО, ЄС, чотирьох країн, які є гарантами України після її приєднання до договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Якщо зі сторони Росії буде спроба порушити український кордон, то ми будемо звертатись до всіх цих міжнародних організацій. Звичайно, це погано вплине на відносини України і Росії. Так чи інакше, в інтересах обох держав загасити цей конфлікт і зняти його з порядку денного.
Нестор ШУФРИЧ , фракція СДПУ(О):
— Питання про позицію фракції СДПУ(О) відносно ситуації навкруг будівництва дамби до острова Тузли обговорюється, поки що ми не прийняли остаточного рішення. Моє особисте бачення: поки не зачеплено Державний кордон України, питання будівництва дамби є внутрішнім питанням Росії. Якщо ж державний кордон все-таки буде порушено, думаю, в нашого МЗС знайдуться адекватні важелі впливу. Але я переконаний, що з боку Росії не відбудеться ніяких порушень, які б привели до дипломатичного або міждержавного інциденту.
