Не прикидатися дурниками

«Я думаю, вас просто привчили порушувати закони, ви забули, кого ви представляєте й де перебуваєте! Це не адміністрація Президента — куди ви бігаєте, це Верховна Рада». Емоційний монолог Олександра Ткаченка прозвучав після того, як під час засідання членів комісій деяких можливих кандидатів в президенти й пресу кілька разів насмішили відповідальні товариші, які, нічтоже сумняшеся, удавали наче все те, що відбувається навколо виборів, їм чи то не відоме, чи то не в їхній компетенції. Або, як висловився з конкретного приводу заступник голови СБУ під загальний сміх: «Я не чув, не був, не бачив».

Питання, тим часом, стояло про нараду в СБУ, коли всіх «шикували» працювати на перемогу діючого Президента. Про таку ж нараду в Криму, але вже міліцейську, казав депутат Єрмак. Члени комісій і претенденти в кандидати намагалися також з'ясувати — чому має місце тотальне стеження й прослуховування? Чому безкарно розповсюджуються провокаційні матеріали й не можна знайти ніяких кінців? Чому переслідуються навіть люди, які поставили підписи за кандидатів? Чому надходять вказівки керівникам підприємств із загрозами — втратите роботу, якщо підписи підуть комусь, крім Кучми? Дійшло вже до відвертого зухвалого підтасовування: представники різних політичних сил говорили про безпрецедентний випадок. 30 травня по всьому Києву якісь люди збирали підписи за основних претендентів на фіктивних бланках підписних листів. Одна з версій, для чого це робиться: фальшивки можуть бути використані для підміни цих документів на останньому етапі. Але вголос про це ніхто не сказав, оскільки, очевидно, це було б неделікатною й поки що необгрунтованою підозрою на адресу ЦВК, керівник якої був присутнім на засіданні.

Михайло Рябець, до речі, змушений був пояснювати: чому претенденти заповнювали різні форми декларації про прибутки і з якої причини «не підійшла» та форма, розроблена Мінфіном, де наводилися прибутки членів сім'ї та фінансові зобов'язання, зокрема й за кордоном? Сказати, що відповідь була дуже вже виразною й логічною — це погрішити проти совісті. Точнісінько так само, як і у випадку великої турботи ЦВК з приводу радіотрансляції з рекомендаціями її скасування: якщо наш незалежний орган справедливо турбується за рівність прав — то чому його не обурює безпрецедентне використання державного телеефіру як приватизованого Президентом рупора?

Після виступу заступників з СБУ та Генпрокуратури взагалі складалося враження, що в країні ніхто ні за що не відповідає. При цьому виникала певна підозра: високі представники, що прибули сюди, не сприймають всерйоз те, що відбувається, й ця депутатська комісія їм — як слону шротина.

Спікер Ткаченко, який довго мовчав, взяв слово й, треба це відзначити, зумів показати відповідальним товаришам, що вони дещо помиляються. Зазначивши, що треба виправити конституційну помилку, коли силові структури підпорядковані одній особі, а також пообіцявши запросити до себе на зустріч перших осіб, яким ніхто не дав права нехтувати запрошенням комісії ВР, спікер просто надер вуха чи ще щось високим посадовим особам.

«Люди повинні знати правду, щоб народ зробив вибір. І цьому ніхто, ніякі органи не можуть ставати на заваді... Сьогодні ми якоюсь мірою перевели питання на жарти. Я б не хотів, щоб ми жартували, коли йде розгляд питань про долю держави, коли зневажаються елементарні закони, зокрема, й закон про вибори президента та Основний Закон, який називається Конституцією... Я вважаю, що депутати та претенденти в кандидати прийшли сюди, щоб почути від шановних органів — а як же їхні права захищатимуться? І я сиджу, слухаю й дивуюся. І, прошу вибачення за таке м'яке слово, дурниками прикидатися, будучи на державних посадах, я б не рекомендував. Це можна за стінами Верховної Ради... Йде тотальний наступ на людей і приниження, їх залякування. Чи ви цього не знаєте? Чи прикидаєтеся?.. А як себе поводять силові структури на місцях? Це вам теж невідомо? Ми всі питання наберемо й розташуємо за рангом і будемо приймати за рангом відповідні рішення — в нас є час... Готуються якісь досьє, йдуть анонси. Хто дав право, за якими даними готується це «Досьє»? Я сьогодні запитую в одного керівника республіки: «Ти не гадаєш, що сьогодні ти з «Досьє» жартуєш, а завтра буде на тебе досьє, й ти чекатимеш передачу? І тоді тебе ніхто не захистить із тих, хто сьогодні штовхає на це... А ви сьогодні прикидаєтеся. Ви ж на цирлах там бігаєте. Досьє на кожного претендента — це ж факт!.. Що це за держава? Як ми докотилися до такого, що елементарні права не лише зневажаються, а ставляться в ранг заслуг тим, хто зневажає ці права?»

Цікаво, що ніхто з відповідальних осіб, які до цього поважно відбивали всі депутатські претензії, не пустив пари з вуст, не встряг, не заперечив, не захистив себе й систему. Що свідчить, мабуть, окрім іншого, про часи й звичаї: вся посадова відданість може скінчитися в один день (або в одну ніч), якщо вірні слуги учують нового господаря...

Правий був голова комісії Олександр Єльяшкевич: «Те, що ми вислухали сьогодні від усіх посадових осіб, свідчить про те, яке правильне рішення прийняла Верховна Рада, створивши цю комісію».

МIЖ IНШИМ

1 червня cпікер досить чітко дав зрозуміти, що час вже розглядати питання про відповідальність уряду. Адже ще у травні Ткаченко поблажливо заспокоював депутатів, що палали бажанням висловити недовір'я Кабміну: мовляв, не треба цього робити, все одно краще не буде. Напевно, не останню роль у такій кардинальній зміні ставлення до прем'єра Валерія Пустовойтенка відіграв той факт, що голова уряду 31 травня зібрав у себе керівників парламентських фракцій і спробував домовитися щодо переобрання «бунтівного спікера».

Поки що важко сказати точно, який може бути плин подій навколо крісла голови ВР. Ясно лише наступне:

1. Спроби здійснити антиспікерський переворот будуть.

2. Олександр Ткаченко «вирив» бойовий виборчий «томагавк» і вступив на шлях війни із Президентом Кучмою і прем'єром Пустовойтенком.

3. Незабаром потрібно чекати появи цікавої інформації щодо діяльності Олександра Миколайовича на посаді голови знаменитої асоціації «Земля і люди».

Олександр ЮРЧУК, ЦЖД