НЕ ВАРТО ПЛУТАТИ ЖОРСТКI «ЗАХОДИ» IЗ НАДЗВИЧАЙНИМ «СТАНОМ»
Прогноз Юлії Тимошенко про те, що у четвер Леонід Кучма підпише указ про запровадження надзвичайного стану в енергетиці, не збувся.
Учора прес-секретар Президента Олександр Мартиненко у розмові з кореспондентом «Дня» підкреслив, що сам Президент сказав по телебаченню про те, що не має наміру підписувати указ про запровадження надзвичайних заходів. «Сам термін «надзвичайний стан», — сказав О. Мартиненко, — передбачає дуже жорсткі заходи, встановленi законами, включаючи мобілізацію ресурсів тощо. Це фактично напіввоєнний стан. Йдеться про необхідність наведення порядку і надзвичайні заходи, але «надзвичайний стан» — це не той термін, яким можна визначити їх значення».
У розмові з кореспондентом «Дня» різко проти запровадження надзвичайного стану виступив і Голова спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації Олександр РЯБЧЕНКО:
— Надзвичайний стан в енергетиці вже існує, його не треба і запроваджувати. Та катастрофічна ситуація склалася не в обленерго, а у генеруючих компаніях. Це не секрет, це було видно ще з осені. Запасів палива немає, грошей на їх купівлю немає також. А заходи (у межах надзвичайного стану, що намічається), про які сьогодні так багато говориться, зокрема в ув'язці з приватизацією, — це продовження політики, здійснюваної попереднім урядом.
Наслідки цього нескладно передбачити: на якийсь час іноземний інвестор забуде дорогу до нашої країни. Фонд держмайна нещодавно оголосив конкурс радників з продажу на тендерах пакетів акцій (у тому числі трьох контрольних) семи енергокомпаній, але поки діятиме надзвичайний стан, ніхто серйозно не обговорюватиме питання інвестування у цю сферу. Це може позначитися і на інших галузях, однак найбільших збитків завдасть енергетиці, оскільки вона інвестиційно найпривабливіша, готова до продажу. Відповідно виникає загроза для наповнення бюджету, для якого приватизація — одна з найбільших прибуткових статей.
Причому використовується стандартний для нашої країни підхід: як тільки виникає якась проблема в енергетиці — відразу ж припиняється приватизація. Неначе всі труднощі лише через те, що щось приватизоване. Таж приватизованого в енергетиці кіт наплакав: чверть транспортуючих компаній і жодної генеруючої. Однак у транспортуючих компаніях нема кризи. Його зазнала лише генерація, яка належить виключно державі, а її приватизація навіть не планується у 2000 році. Що ж тут припиняти? Особливо після того, як пустовойтенківський уряд на півтора року припинив приватизацію в енергетиці. Продаж 1–1,5% акцій на фондовій біржі? Мене дуже дивує: у бідах енергетики звинувачують процес, якого немає.
А найнебезпечніше те, що «надзвичайники» намагаються запровадити прейскуранти з диференційованими тарифами і цінами на енергоресурси. Цим може бути запроваджене інше вагове значення власності. Якась власність стане дорожчою, якась — дешевшою. Вказані прейскуранти можуть спричинити сильний негативний вплив на економіку. Адже хтось дістає право затверджувати прейскуранти цін, а це саме те вершкове масло, яке так добре намазується на хліб. І на ікру також вистачить. Повернення до жорсткого регулювання цін за допомогою диференційованих тарифів означає лише одне. Той, кого буде до них «приставлено», матиме все. І як же боротися з корупцією в установі, якій «доручать» регулювати тарифи? Це все одно, що встановлювати з одного місця ціни для бензозаправок усієї України. Як тут прослідкуєш (навіть і відеокамери не допоможуть!), які хабарі носитимуть до цієї установи? Доведеться одночасно збільшувати і чисельність генеральної прокуратури, оскільки «прейскуранти» — це запровадження глобальної корупції.
