«Не вийшло...»

Від перших днів старту передвиборної гонки-2010 стало зрозумілим, що гонка ця буде непроста. Можливо, саме тому завойована в минулі роки довіра до Національного екзит-полу тепер піддається сумніву. Дуже відрізняються результати цьогорічного опитування з результатами ЦВК, на відміну від інших проведених екзит-полів. У чому причина? Чи досягнуто мету ефективного громадського контролю за чесністю виборів? Які прогнози щодо явки виборців у другому турі? Про все це ми вирішили запитати у наукового керівника Фонду «Демократичні ініціативи», одного із організаторів проведення Національного екзит-полу Ірини Бекешкіної.

— Пані Ірино, традиційно так склалося, що результати Національних екзит-полів, що проводилися на виборах минулих років, найбільше збігалися з результатами ЦВК. Чому така тенденція не збереглася цього року? В чому причина?

— Якщо чесно, то ми саме зараз займаємося цим питанням. Аналізуємо всі анкети, які надходять до нас із регіонів. Узагалі все, що стосується методології, вибірки та решти. Тому що, перш ніж дати відповідь на це запитання, необхідно зробити серйозний аналіз. На це потрібен час.

— А як би ви прокоментували інші екзит-поли, результати яких є ближчими до даних, що надає ЦВК?

— Проведений нами екзит-пол відрізнявся від інших тим, що в нас було недостатньо фінансів. Про це ми говорили від самого початку. Саме через це ми провели його на 240-ка дільницях, хоча треба було, як мінімум, на 300-х. Сподівалися, що все ж таки зможемо досягти нормальної точності, але, на жаль, не вийшло.

— Можливо, варто тоді було погодитися на кошти кандидатів?

— Ми погоджувалися на кошти кандидатів, але не на їхні додаткові умови. Наша позиція була досить чіткою: ми нікому не надаватимемо преференцій.

— Зрештою виходить, що головну мету, яку ви ставили — забезпечення ефективного громадського контролю за чесністю виборів та виборчої процедури, не досягнуто?

— Я вважаю, що результат не збігається з даними ЦВК лише по одному кандидату — Віктору Януковичу, а в іншому можна вважати, що головну мету виконано. Що стосується порядку проведення екзит-полу, то він у нас був такий самий, як у інших екзит-полів.

— Із вашими висновками, звичайно, важко погодитися. А як ви ставитися до критики, яка лунає сьогодні на вашу адресу?

— Все залежить від характеру критики. Для того, щоб навести серйозні контраргументи, фахівці повинні сісти і розібратися з методологією: що вдалося досягти, а що ні. А критика лунає тільки така — ми продалися. Проте я мушу сказати, що особисто я нічого не отримала від екзит-полу, навіть більше: витратила кошти з власної кишені. Потрібно також враховувати, що в ситуації, яка склалася — проведення шістьох екзит-полів — продатися досить важко. Я думаю, що критикувати нас цікаво людям, які не люблять соціологію і соціологів.

— Практика використання екзит-полу була започаткована в Україні як інструмент боротьби з нечесними політиками. Чи не вважаєте ви, що сьогодні він може перетворитися на інструмент у руках цих нечесних політиків?

— Ні. Взагалі практику проведення екзит-полів з 1998 року було започатковано як елемент чесних демократичних виборів, як це є в інших цивілізованих країнах. В Україні ця практика скоріше застережний чинник. Це стосується всіх українських виборів.

— Які уроки ви для себе винесли перед другим туром виборів?

— Звичайно, вдосконалюватимемо методику. Основним нашим завданням перед другим туром є скоротити різницю між результатами нашого екзит-полу та іншими.

— Сьогодні існує думка, що явка виборців у другому турі буде меншою, ніж 50%. Ваш прогноз?

— Я особисто з цим не погоджуюся. Звичайно, через зневіру українців у політиках явка, можливо, буде нижчою, ніж у першому турі, але понад 50% громадян проголосують.