Небезпечна активність

Смерть президента Туркменістану Сапармурата Ніязова вкотре реанімувала газову тему, гострота якої останнім часом ніби потрапила в тінь здиблених житлово-комунальних тарифів. Чи не виникне в доповнення до цінових прикрощів ще й дефіцит газу? Договори з Туркменістаном будуть у будь-якому випадку чинними, заспокоїли Україну й безпосередньо прем’єр-міністра Віктора Януковича, який проводжав Туркменбаші в останній путь, й офіційні особи Туркменістану, й президент Росії Володимир Путін.

Але напередодні приїзду до нашої країни російського президента активізували свою діяльність в Україні також компанія RosUkrEnergo і ЗАТ «УкрГаз-Енерго», які значною мірою монополізували зараз внутрішньоукраїнський газовий ринок, що не може не викликати занепокоєння Антимонопольного комітету, українського уряду й місцевих держадміністрацій прагненням стати, так би мовити, тотальними, до самого останнього споживача, постачальниками газу. Наприклад, Івано-Франківська облрада турбується з приводу можливих техногенних наслідків відсторонення «Івано-Франківськгазу» від обслуговування газових мереж у місті.

Прем’єр-міністр, зустрічаючись з представниками RosUkrEnergo, діяв досить м’яко. «Я просив би вас, керівництво RosUkrEnergo, разом із НАК «Нафтогаз України» зробити презентацію своєї компанії. Вважаю, це буде важливо й під час подальшої нашої роботи. Ми повинні завжди мати цю публічну складову», — сказав Янукович, відкриваючи зустріч з енергетичним блоком уряду, представниками ВАТ «Газпром» і компанії RosUkrEnergo, й зазначив, що «тема газу є також темою політичних дебатів, дискусій, а іноді й інсинуацією». Він закликав учасників зустрічі інформувати населення України й політиків країни про свої спільні дії.

На заклик прем’єра досить своєрідно відгукнувся член правління НАК «Нафтогаз України», один із топ-менеджерів RosUkrEnergo й голова правління «УкрГаз-Енерго» Ігор Воронін. У інтерв’ю одному з українських журналів він повідомив, що очолювана ним компанія вивчає можливість придбання наступного року газодобувних активів. «Ми розглядаємо можливість купівлі газодобувних активів, які могли б повністю забезпечити обсяг, необхідний Україні, — сказав Воронін, додавши, що можлива купівля активів буде зроблена за позикові кошти. — Адже жодна компанія не зможе собі дозволити купити великий актив за власні кошти».

Про що йдеться? Не виключено, що «УкрГаз-Енерго» хоче отримати у своє розпорядження дочірню компанію НАК «Нафтогаз України» «Укргазвидобування» або ж перехопити в неї та інших газодобувних компаній, які діють на території нашої країни, відповідні ліцензії?

Як зазначив у розмові з «Днем» віце-президент Української нафтогазової академії Леонід Серебрицький, у цьому випадку сподіватися на повне задоволення потреб країни не буде жодних підстав, оскільки більше 24 мільярдів кубометрів газу, причому після 2010 року, в Україні не можна буде видобути, а це менше третини необхідного зараз країні палива (76 мільярдів кубометрів). Але, на думку Серебрицького, це могло б мати «лише негативні наслідки для населення України», оскільки урядом встановлена низька відпускна ціна газу для населення (339 грн. за тисячу кубометрів), тоді як ціна «УкрГаз-Енерго» «перевищує 600 гривень». «Для населення це страшно, адже приватна фірма не продаватиме за ціною, яку для неї встановив уряд. Вони працюватимуть лише за нерегульованим тарифом, — уточнює експерт і говорить: — Це дуже небезпечно. Адже вони стають повним монополістом (зараз у них понад 30% ринку)».

Але є й ще один варіант відповіді на поставлене нами запитання. Адже «УкрГаз- Енерго» може претендувати також і на купівлю газодобувних потужностей у Росії або в тому ж Туркменістані. Тим більше, що напередодні засідання комісії Ющенко — Путін, на нараді з енергетичним блоком українського уряду, представниками російського «Газпрому» й компанії RosUkrEnergo, український прем’єр закликав сформувати єдину позицію щодо українсько-російського газового співробітництва з тим, щоб можна було представити її як спільну. При цьому Янукович говорив про те, що рівень співробітництва, що виник за короткий проміжок часу між Україною, «Газпромом» і компанією RosUkrEnergo, дозволяє «подивитися далі, ніж на 2007 рік», і назвав «одним з найперспективніших» питання участі України в розробці газових родовищ у Росії. Поки що невідомо, чи отримала ця тема розвиток на переговорах з Путіним. Хоча передумови для цього є. В Європи, у відповідь на аналогічні пропозиції, Путін запитує: а ви нам що? Україна має на це запитання готову відповідь: а ми вже відкрили наш ринок і для RosUkrEnergo, й для «УкрГаз-Енерго».