Незабутній Петро Тимофійович
Учора Україна попрощалася з Петром Тимофійовичем Троньком. На своєму життєвому і творчому шляху я мав щастя зустрічатися з видатними людьми минулого і цього часу. Серед них — учені, літератори, діячі культури, мистецтва.
Особливо теплий спогад залишився у серці про академіка Петра Тимофійовича Тронька, який надзвичайно багато зробив для національної культури. Його ім’я буде вічним у ній!
У молоді роки я активно займався краєзнавством і вже мав низку публікацій в періодичних виданнях. Одного дня, це було наприкінці 1970-х років, мій колега Михайло Селівачов (нині доктор мистецтвознавства) майже силоміць привів мене до Петра Тимофійовича, який тоді очолював відділ історико-краєзнавчих досліджень в Інституті історії АН УРСР. Він уважно ознайомився з моїми публікаціями, розпитав про найулюбленіші теми й настійно порадив узятися за написання кандидатської дисертації. Узагалі Петро Тимофійовичу дав путівку в науку багатьом молодим ученим.
У той час мене заполонила і журналістика. Невдовзі призначили редактором районної газети. Навалилося багато нових обов’язків. За дисертацію засісти не було змоги. Але дослідницької праці з культурології, мистецтвознавства, музикознавства я не полишив, і займаюся нею вже майже сорок років. Напутні слова Петра Тимофійовича, його щира підтримка також допомогли мені у моїй дальшій науково-просвітницькій діяльності.
