Нездоровий апетит

Скільки це буде коштувати — поки що невідомо. Вчені запевняють, що їм під силу лише сформулювати загальні положення. Все інше — завдання депутатів, які, на думку віце-президента АМНУ Юрія Кундієва, мають забезпечити «зелену вулицю» вітчизняним продуктам, оскільки наші технології виробництва малохімічні. Крім того, необхідно закликати до повної відвертості виробників, щоб ті гарантували якість елементів, що входять до кінцевого продукту. І нарешті, на думку Ю. Кундієва, Україні давно час приєднається до списку тих 38 країн, у котрих всі хлібобулочні вироби збагачують фолієвою кислотою. Це, на думку вченого, допоможе нам на 80% знизити кількість вроджених патологій і запобігати серцево-судинним захворюванням.

Проте тема фолієвої кислоти вже з бородою. Про її рятівну функцію з невеликими перервами говорять, як мінімум, років п’ять. У цьому випадку до консенсусу не можуть дійти навіть вчені. Раніше в інтерв’ю «Дню» доктор медичних наук Ольга Тимченко запевняла, що вищезазначена кислота у великих дозах сприяє розмноженню ракових клітин. А оскільки хлібобулочні вироби українці вживають у великій кількості, онкостатистика має всі шанси збільшитись за допомогою цієї кислоти.

Зловживати «повільними» вуглеводами, а простіше кажучи — картоплею, макаронними і борошняними виробами в Україні починають все більше людей. Згідно з даними Держкомстату, у порівнянні з 1990-м роком споживання м’ясних продуктів зменшилось на 56%, молочних — на 45% і рибних — на 38%. Дослідження ООН показали, що середньостатистичний українець споживає на рік всього 33 кг м’яса, 124 кг овочів і 210 літрів молока, що майже вдвічі менше, ніж у Росії. Енергетична цінність раціону харчування 10 млн. жителів України за міжнародними нормами відповідає рівню злиденності. Вже згідно з вітчизняними даними, у 90% виявлено дефіцит у організмі вітаміну С, що призводить до анемії; у 48% — недостатність вітаміну В, у 35% — дефіцит вітаміну А. Самі українці взаємозв’язок хвороб і якості харчування усвідомлюють — соціологам зізнаються, що на повноцінне харчування одного члена сім’ї необхідно, як мінімум, 275 гривень на місяць. Насправді ж, згідно з даними моніторингу, проведеного Інститутом соціології НАН, виходить усього 106 гривень. У 2002 році 64% опитаних відчували дефіцит м’ясних продуктів, 53% — рибних, 33,8% — молочних продуктів і 41,8% — фруктів.

Щоправда, співробітник Інституту кардіології ім. Стражеско доктор медичних наук Ірина Смирнова вважає, що у своєму неправильному, з точки зору фізіології, харчуванні винні ми самі. Точніше, наше незнання елементарних правил поєднання продуктів і їх міри корисності. Наприклад, чому у західних країнах левову частку книжкового асортименту складають книги про правильне харчування? Чому європейський покупець при виборі продукту звертає увагу передусім на його корисність і компоненти, а не смакові якості? Ще у 1996 році опитування майже 15 тис. осіб у країнах Євросоюзу показало, що для 42% європейців вирішальну роль при виборі того або іншого продукту вiдiграє його оздоровчий ефект. У той же час, згідно з даними наших соціологів, 45% українців навіть не можуть оцінити якість свого харчування, 10% не знають своєї ваги, 60% не прислухаються до рекомендацій дієтологів і у 40% сімей не прийнято задумуватися про те, що споживається і у яких кількостях.

Сьогодні, за даними МОЗ, рівень захворюваності населення становить 152 тис. на 100 тис. осіб. Експерти оцінюють цей показник як такий, що зашкалює. У рейтингу найпоширеніших хвороб лідируючі місця займають хвороби системи кровообігу (25%), органів дихання (22%) і органів травлення (9,2%). Майже у половині випадків, на думку медиків, винні самі громадяни, які скептично ставляться до правил здорового способу життя і раціонального харчування. Скажімо, ВООЗ вже давно розробила концепцію правильного харчування. Вона полягає у тому, що щодня необхідно з’їдати не менше 400 грамів сирих овочів, на 60% раціон має складатися з їжі рослинного походження, різноманітні гарніри потрібно їсти не менше трьох разів на день і щодня на столі мають бути нежирні молочні продукти і збагачені кальцієм листові овочі.

Словом, все просто. Хочеш бути здоровим — будь ним.