Нікола Франко БАЛЛОНI: Часом мені здається, що українці та італійці народжені від однієї матері...

Вчена рада Київського національного університету імені Тараса Шевченка присвоїла директору Італійського інституту культури в Україні професору Нікола Франко Баллоні звання «Почесного доктора КНУ ім. Тараса Шевченка» за вагому багаторічну науково-педагогічну діяльність і значний особистий внесок у зміцнення культурних зв'язків між нашими народами. «День» один з перших привітав професора Баллоні з високою нагородою і поцікавився про нові культурологічні проекти, які готує Італійський інститут культури.

— Коли ви розпочали діяльність в Україні і які пріоритетні напрямки діяльності вашого Інституту?

— У 1992 р. мене було вперше призначено аташе з питань культури, освіти та науки посольства Італійської Республіки в Україні. Ми організували курси італійської мови, проводили кінопокази, виставки, концерти. А в 1998 р. було засновано Італійський інститут культури в Україні як офіційне представництво Міністерства закордонних справ Італії. Це стало можливим завдяки особистому сприянню тодішнього президента Італійської Республіки Оскара Луїджі Скальфаро, який під час свого візиту до України був здивований тим, що в такій великій країні й досі немає італійського осередку культури.

Сьогодні культурні відносини між Україною й Італією стали більш динамічними, ніж у 90-х. Звичайно, в цьому є і наша заслуга. Інші народи сприймають мою країну як колиску європейської цивілізації, батьківщину Ренесансу, опери, архітектурних та образотворчих шедеврів. Шануючи класику, ми намагаємося розказати й показати образ сучасної Італії, зокрема її моду, дизайн, кухню, новітні технології. Щодо пріоритетів нашої діяльності, то передусім це якість, а також проведення спільних акцій. Наприклад, ми сприяли тому, що в Києві уперше почули легендарну скрипку Паганіні, на якій грав видатний український музикант Богодар Которович. До речі, найближчим часом цей раритетний інструмент можуть почути і побачити одесити, можливо, це відбудеться на відкритті після реставрації Оперного театру.

Українці й італійці — європейські народи. У нас багато спільного, навіть у характері та менталітеті. Знаєте, часом мені здається, що українці та італійці народжені від однієї матері...

— У партнерстві з Музеєм мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків Інститут презентував виставку давньоримської скульптури з музеїв Італії під назвою «PUERITIA/ДИТИНСТВО». А які наймасштабніші акції було проведено інститутом за час його існування?

— Музей мистецтв імені Ханенків — один з наших постійних партнерів. Щороку ми проводимо різні спільні проекти. Кияни запам'ятали цікаві виставки венеціанського скла (від епохи Ренесансу до сьогодення) та майоліки, експозицію італійської моди, на якій було представлено роботи відомих дизайнерів, зокрема Версаче, Ферре, Феррагамо, Валентино та ін.

Ми плідно співпрацюємо з Національною оперою України. Починаючи з 2003-го, щороку здійснюємо спільні постановки італійських та європейських опер: «Турандот» (2003), «Джоконда» (2004), «Фауст» (2005), «Манон Леско» (2006), «Макбет» (2007). Було проведено фестиваль «Аве Верді», а в 2008 р. весь світ святкуватиме 150 років від дня народження Джакомо Пуччіні. Ми плануємо провести Пуччінівський фестиваль. Два роки тому у Києві вперше виступав знаменитий тенор Лучано Паваротті, на жаль, нині покійний. На наше запрошення Україну відвідували чудові кіноактриси Софі Лорен і Джина Лоллобриджіда. На кінофестивалі «Молодість» почесними гостями були видатні режисери Маріо Монічеллі та Етторе Скола. Ми активно співпрацюємо з Національною філармонією України, зокрема у рамках проекту «Золоті сторінки італійської музики». Дуже важлива для нас галузь — видавнича справа. Спільно з Інститутом літератури НАН України та видавництвом «Фоліо» ми започаткували «Бібліотеку італійської літератури». Вже вийшли друком 10 книг італійської класики в українському перекладі. У жовтні побачить світ шедевр Франческо Петрарки «Канцоньєре», який ніколи ще не видавався українською мовою. Цього року побачать світ також нові переклади Піранделло та Італо Кальвіно.

— Ви брали участь у проведенні конференції та створенні книги «Смерть землі. Голодомор в Україні 1923—1933 років». Чому вирішили підтримати цей проект?

— Голодомор — це велика трагедія українського народу, трагедія Європи та всього цивілізованого світу ХХ століття. Головне, щоб про неї завжди пам'ятали, вона має стати уроком для всіх. Головне, щоб будь-які голодомори (етнічні, культурні, мовні, фізичні) більше ніколи не виникали.

Працюючи у Києві, я завжди відчував, що маю обов'язок перед Україною і моїми попередниками — видати українською мовою документи, зібрані професором Неаполітанського і Гарвардського університетів Андреа Граціозі, де наводяться свідчення італійських дипломатів, які в 1930-х рр. працювали в Україні (зокрема листи консула з Харкова до фашистського уряду Італії, в яких він описував те, що тоді відбувалося в Україні). Книга «Листи з Харкова» побачить світ у листопаді, до 75-річчя Голодомору.

— Як давно ви підтримуєте зв'язки з Київським національним університетом ім. Т. Шевченка?

— Першою інституцією, з якою я розпочав співпрацю, тільки-но приїхавши в Україну, був саме університет. Разом з тодішнім ректоратом ми запровадили вивчення італійської мови (до того часу на університетському рівні в Україні італійську не вивчали). Упродовж багатьох років я викладав італійську мову та літературу в університеті, а нещодавно ми відкрили Центр італознавства.

— Пане Баллоні, розкажіть, будь ласка, про найближчі творчі проекти вашого Інституту.

— Планів дуже багато і вони доволі амбіційні. Наприклад, ми подаємо заявку на визнання Генуезької фортеці у Судаку світовою спадщиною ЮНЕСКО. Процедура заявки складна, потребує підготовки багатьох документів. Ми плануємо провести реставраційні роботи полотен визначних італійських митців, що зберігаються в Музеї мистецтв Ханенків, а також в Одеському музеї західного мистецтва.

У жовтні проведемо Дні італійської моди. На виставці «Півстоліття італійській моді. Історія стилю: Made in Italy для чоловіків і жінок» кияни побачать унікальні роботи відомих дизайнерів, пошиті для таких знаменитостей, як Ава Гарднер, Одрі Хепберн, Жаклін Кеннеді, Софі Лорен, Клаудія Кардінале, Пірс Броснан. Відбудуться також гала-показ та семінар з історії італійської моди. Почесними гостями Днів будуть Гуїєрмо Маріотто (креативний директор Будинку мод «Гаттіноні») та Стефано Домінелла (президент Римських сезонних показів високої моди «Альта Рома»).

— Якими вам видаються українсько- італійські відносини на сучасному етапі? Що, на вашу думку, тут слід «відкоригувати»?

— Культурні зв'язки між нашими країнами знаходяться на високому рівні. Але хотілося б, щоб було менше бюрократизму, а більше фондів — як державних, так і з боку приватних підприємств. Часто нам пропонують співпрацю тютюнові та горілчані компанії, але я не вважаю за можливе рекламувати їх продукцію, бо, на мій погляд, це неетично. Я закликаю меценатів і спонсорів допомагати культурі, адже на голому ентузіазмі багато не побудуєш.

Україна має активніше заявляти про себе у світі. На жаль, поки що про українську культуру та мистецтво знають не так багато, як вони заслуговують. Україна має колосальний культурний потенціал.