Німецький стимул
Iдея міжнародного газотранзитного консорціуму отримала додатковий — німецький — стимул. Про свій намір співпрацювати у використанні магістральних українських газопроводів і забезпеченні безперебійних поставок газу до європейських країн заявили президенти України і Росії Леонід Кучма і Володимир Путін, а також федеральний канцлер Німеччини Герхард Шредер. У заяві, підписаній у понеділок у Санкт-Петербурзі керівниками трьох країн, зазначається, що вони обговорили у тристоронньому форматі ініціативу Г. Шредера, який висловився на користь участі в українсько-російському консорціумі німецьких газових компаній, і дійшли загального висновку, що вона розглядатиметься як пріоритетна при реалізації рішення президентів України і Росії.
Сторони підтвердили «спільне прагнення до розширення торгово-економічної взаємодії в усіх сферах, у тому числі енергетичній, покликаній сприяти економічному зростанню, сприяти прискоренню інтеграції Росії і України в європейський і світовий економічний простір».
Герхард Шредер вважає створення міжнародного консорціуму за участю європейських компаній з управління українським газопроводом «блискучою ідеєю». За словами канцлера, створення консорціуму, який спочатку займатиметься модернізацією української газотранспортної системи, — «це дуже важливо» для європейської економіки. Г. Шредер вважає, що це рішення приведе до «нової якості європейської енергетичної політики», оскільки забезпечить «підвищення енергетичної безпеки». Крім того, на думку канцлера, це приведе до того, що газ у Європу постачатиметься за «розумними цінами». У цьому плані примітна заява віце-прем’єра РФ Віктора Христенка, який відзначив, коментуючи тристоронню заяву, що «склад учасників може бути розширено за рахунок наших багаторічних перевірених партнерів».
Президент Росії В. Путін відразу ж після підписання тристоронньої угоди «обрушив» на українську ГТС щедрий «доларовий дощ», пообіцявши, що створення міжнародного консорціуму вже найближчим часом дозволить залучити на реконструкцію газотранспортної системи України $2,5 млрд., а у найближчі 10 років — до $15 млрд. «Це позитивно відобразиться на економіці європейських держав, а також Росії й України, приведе до зростання прибутків населення наших країн. Це, на мій погляд, є найважливішим», —зазначив російський президент.
Президент України Леонід Кучма вважає, що заява, підписана у Санкт-Петербурзі між Україною, Росією і Німеччиною, сприятиме «вирішенню однієї з глобальних європейських проблем». За його словами, прийняте рішення «поставить крапку в проблемах, які виникали в останні роки особливо». Серед них він називав ідею будівництва «у найближчі роки» газопроводу в обхід України. «При невеликих капіталовкладеннях» в українську газотранспортну систему можна збільшити її пропускну спроможність у 1,5 разу, відзначив Л. Кучма.
Разом iз тим Л. Кучма сказав, що це рішення, яке «необхідне і Україні, і Росії, і Європі», «дозріло давно, не спонтанно». «До цього рішення ми йшли іноді тернистим шляхом», — сказав Президент. За його словами, воно стосується не тільки завтрашнього дня України, Росії, Німеччини. «Це документ, який зачіпає і майбутнє всієї Європи загалом, тому що енергетична безпека виступає сьогодні на перший план», — заявив Л. Кучма.
Однак в Україні відразу ж заговорили про можливі проблеми при проходженні у парламенті угод про міжнародний газовий консорціум. Проте висловлювання представників провідних парламентських сил свідчать швидше про зворотне. Лідер фракції СДПУ(О) Віктор Медведчук розцінює заяву президентів України і Росії про намір підписати угоду у газовій сфері як «високе досягнення в економічному житті України» і упевнений, що відповідну угоду, яку повинні підписати найближчим часом, буде ратифіковано Верховною Радою. На його думку, за цей документ «обов’язково проголосують», зокрема, фракції «Єдина Україна», СДПУ(О) і КПУ. Голова парламентського комітету з національної безпеки та оборони, член фракції КПУ Георгій Крючков також позитивно оцінив заяву українського і російського президентів. «Все, що наближає до вирішення проблем, є позитивним», — підкреслив комуніст.
Майбутня угода знаходить підтримку й у керівників провідних парламентських комітетів. Голова комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Андрій Клюєв вважає, що ідея глобалізації у таких галузях — це нормальний процес. Угоду, на його думку, можуть ратифікувати у Верховній Раді. Головне — підготувати нормальний грамотний документ, який би працював на благо України.
Тепер Києву належить поборотися за форми участі німецьких компаній у консорціумі. Ключове питання тут — чи будуть європейські споживачі газу оплачувати транзит по території України. Це відразу перетворило б Україну в серйозного гравця на європейському ринку. Навряд чи цього щиро бажає Росія. А ось яку позицію займе Берлін щодо деталей консорціуму — поки незрозуміло. Враховуючи позитивне ставлення німецької еліти до «німця в Кремлі», Україні доведеться шукати цікаві пропозиції для західних компаній.
